Рівень вищої освіти: перший (бакалаврський)
Галузь знань: 01 Освіта/Педагогіка
Спеціальність: 014 Середня освіта (математика)
Рік підготовки: 2-й
Семестр вивчення дисципліни: І семестр
Загальна кількість годин: 90 годин
Кількість кредитів: 3
                                                            Вид контролю: залік

Курс "Основи геометрії" в педагогічному університеті, крім свого загальноосвітнього значення, має метою ознайомлення студентів з аксіоматичним методом, сприяння формуванню у студентів професійних вмінь, необхідних для викладання елементів аксіоматичного методу в шкільному курсі геометрії. Ідейно-теоретична спрямованість курсу полягає в формуванні наукового світогляду майбутнього вчителя математики. 

Основними завданнями вивчення дисципліни «Основи геометрії» є отримання студентами базових теоретичних та практичних знань з основ геометрії, навчання студентів загально математичній культурі (вмінню логічно мислити, проводити доведення основних тверджень, встановлювати логічні зв’язки між поняттями, набуття навичок використання математичних методів та основ математичного моделювання у професіональній діяльності).

Метою викладання навчальної дисципліни «Диференціальні рівняння» є оволодіння основними поняттями, методами теорії звичайних диференціальних рівнянь, технікою їх розв’язування; виробити логічне та алгоритмічне мислення, необхідне для розв’язування вказаних рівнянь, а також вміння аналізувати отримані результати. 


Основними завданнями вивчення дисципліни «Диференціальні рівняння» є:

1. Опанування сучасними математичними методами диференціальних рівнянь, які дозволяють розв’язувати теоретичні та практичні задачі; 

2. Навчитись формалізовувати прикладну задачу і приводити її до типових сучасних задач теорії диференціальних рівнянь.

Математичний аналіз

Викладання навчальної дисципліни «Математичний аналіз» в педагогічному університеті, крім свого загальноосвітнього значення, має метою дати наукове обґрунтування тих понять, перші уявлення про які даються в школі, і які не висвітлюються іншими математичними курсами. Мова йдеться про такі  фундаментальні поняття як функція, границя функції, неперервність, диференційовність, інтегровність функцій за Ріманом. Спеціальною темою виділено в курсі побудова та вивчення основних елементарних функцій.

Ідейно-теоретична спрямованість курсу полягає в формуванні наукового світогляду майбутнього вчителя математики. Методи математичного аналізу, засновані на доказах теорем, лем, наслідках та ін., привчають студентів до строгості математичного мислення, абстрактності в підходах до розв’язання задач, до бачення та прогнозування аналогових ситуацій. Оволодіння методами математичного аналізу дозволяє використовувати їх в дослідницьких та практичних цілях, домагаючись реальності результатів та необхідної точності розрахунків.

 

Основними завданнями вивчення дисципліни «Математичний аналіз» є отримання студентами базових знань з математичного аналізу, навчання студентів загально математичній культурі (вмінню логічно мислити, проводити доведення основних тверджень, встановлювати логічні зв’язки між поняттями, набуття навичок використання математичних методів та основ математичного моделювання у професіональній діяльності).


Мета, завдання, результати  навчальної дисципліни

 

Мета: сприяти формуванню здатності здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти розуміти та опанувати  основні  поняття,  теоретичні положення  та  сучасні  математичні  моделі математичної  статистики  для  опрацювання  експериментальних  даних,  зокрема  в  педагогічних дослідженнях,  забезпечення  необхідного  рівня  теоретичної  підготовки ,  виховання  математичної  та  дослідницької культури, сприяння розвитку логічного та аналітичного мислення здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня.

Завдання:

– концептуальні та методологічні знання для  опрацювання  масивів  експериментальних  даних,  насамперед,  у  педагогічних  дослідженнях  (міри  тенденції  та  розсіювання  статистичних  даних; графічні  методи  аналізу  розподілу  значень  випадкових  величин;  види  розподілу значень випадкових величин; кореляційний аналіз зв’язків (кореляції);

– спеціалізовані уміння та навички для обчислення коефіцієнта прямолінійної регресії; кореляційного відношення; кореляція якісних оцінок тощо) із метою надання кількісних характеристик досліджуваним явищам, ,  якісним  та кількісним  статистичним методам дослідження;

– коригування послідовного процесу ґрунтовного наукового дослідження з дотримання належної академічної доброчесності при пануванні  алгоритму  психолого-педагогічних  досліджень,  математичному опрацюванні  результатів дослідження;

– професійна доброчесність у процесі застосування технік емпіричного  і  теоретичного  аналізу, кількісної  та  якісної  інтерпретації  отриманих емпіричних результатів.

Результати навчання: здобувачі третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти мають здатність:

-                продемонструвати системне розуміння галузі підготовки та володіння навичками і методами дослідження, пов’язаними з цією галуззю;

-                продемонструвати здатність ґрунтовно досліджувати основні  закони  розподілу ймовірностей на множинах значень дискретних та неперервних одновимірних та двовимірних випадкових величин, числові та графічні характеристики із науковою чесністю; 

-                здатність критично аналізувати, адекватно оцінювати та синтезувати методи збору емпіричних даних;

-                зробити внесок шляхом оригінального дослідження, що розширює межі знань, виконавши значний обсяг роботи, частина якої заслуговує на публікацію в національних або міжнародних рецензованих виданнях;

-                комунікувати з колегами і широкою науковою спільнотою щодо розробки структури педагогічного експерименту із застосуванням статистичної  оцінки  параметрів  розподілу,  зокрема  довірчих  інтервалів  для параметрів нормального розподілу ймовірностей на множині значень випадкової величини; кореляційних  зв’язків  між  значеннями  випадкових  величин,  регресійних залежностей;

-                сприяти в академічному і професійному контекстах, технологічному, соціальному, або культурному прогресу в суспільстві, заснованому на знаннях розробляти алгоритм  перевірки  статистичних  гіпотез,  включаючи  непараметричні  та параметричні критерії оцінки відмінностей; кореляційні  зв’язки  між  значеннями  випадкових  величин,  регресійні залежності.



              



1

Метою викладання навчальної дисципліни «Комп’ютерна геометрія» є надати знання, вміння та методичні навички, що дозволяють використовувати пакети динамічної геометрії як безпосередньо при вивченні геометрії, так і в різних аспектах професійної роботи сучасного вчителя математики.