Основи екології та охорона навколишнього середовища

Дисципліна «Основи екології та охорони навколишнього середовища» викладається на ІІІ курсі  в  6-му семестрі  для здобувачів вищої освіти першого бакалаврського рівня галузі знань 01 Освіта/Педагогіка  спеціальності  016 Спеціальна освіта  (Лекцій - 12 год., лабораторних робіт - 14 год., практичних робіт – 10 год.,  самостійної роботи - 54 год.)

 

Метою викладання навчальної дисципліни «Основи екології та охорони навколишнього середовища» є формування загального уявлення про структурну організацію і особливості функціонування біосфери, екосистем, популяцій, а також сприяння розвитку у студентів розуміння особистої відповідальності за наслідки антропічного впливу на стан природного середовища. Формування еколого-природоохоронної свідомості студентів до зваженого й бережливого відношення до природи, на основі якого ґрунтуються наукові засади організації різнобічного використання її ресурсів та охорони довкілля.        

Основними завданнями вивчення дисципліни «Основи екології та охорони навколишнього середовища» є:

–          ознайомлення студентів з предметом та методами, сучасними напрямками екологічних досліджень, їх прикладним значенням;

–          формування у студентів понятійного апарату сучасної екологічної науки;

–          поглиблення знань студентів щодо зв’язків організмів та їх угруповань із середовищем існування;

–          формування у студентів власного ставлення до екологічних проблем на основі отриманих екологічних знань та певних наукових фактів;

–                   формування чітких і обґрунтованих уявлень про взаємодію і взаємозв’язок усіх компонентів у природі, соціальній і технологічній сферах, про стратегію і тактику збереження й стабільного розвитку життя на Землі;

–                   оволодіння прийомами раціоналізації життєдіяльності людини, орієнтованими на зниження антропогенного впливу на навколишнє середовище і забезпечення безпеки особистості та суспільства;

–                   формування культури безпеки та ризик-орієнтованого мислення, яке дозволяє питання безпеки і збереження навколишнього середовища існування людини розглядати як найважливіші пріоритети життєдіяльності людини;

–         розробити шляхи заповідання унікальних у науково-природознавчому і народногосподарському відношеннях географічних ландшафтів.