Кафедра музичного мистецтва

ІІ Семестр

Даний курс складений для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультету мистецтв відповідно до освітніх програм " Музичне мистецтво в закладах освіти" та "Естрадний і народний спів в закладах освіти", спеціальності 014 -Середня освіта (Музичне мистецтво). 

 Курс "Елементарна теорія музики і сольфеджіо" є одним із базових курсів циклу музично-теоретичних дисциплін, освоєння якого закладає міцну основу для подальшого формування майбутнього вчителя музичного мистецтва.

Метою вивчення дисципліни «Елементарної теорії музики і сольфеджіо» є: створення теоретико-практичної бази для засвоєння дисциплін музично-теоретичного циклу; формування вільної слухової орієнтації в музичному матеріалі, уміння слухати та сприймати музику в усіх її компонентах.

 Основними завданнями вивчення дисципліни є:

1.        Систематизація і деталізація відомостей про найважливіші елементи музичної мови; історико-теоретичне вивчення та практичне засвоєння ряду основних музично-теоретичних понять і явищ.

2.        Формування у студентів навичок точного інтонування та визначення на слух елементів музичної мови; навичок вільного читання з аркуша (з урахуванням чистого інтонування та метро-ритмічної точності) різних одноголосних музичних прикладів; розвиток внутрішнього слуху (уміння визначати стиль та характер музичного прикладу без програвання його на інструменті, визначати мелодичні та ладові особливості, гармонічну мову, його ладотональні і темпові зміни, кульмінацію); формування навичок запису одноголосного та двоголосного диктанту.

3.        Розвиток у студентів творчої ініціативи, творчих здібностей; розвиток навичок красивого виразного співу, що тісно пов’язано з оволодінням прийомами правильного дихання та звукоутворення.

4.        Формування у студентів творчих орієнтирів щодо майбутньої музично-педагогічної діяльності і забезпечення успішного засвоєння інших дисциплін музичного циклу.

Призначення навчальної дисципліни «Гармонія» – надати студентам уявлення про найважливіші закономірності гармонії як одного із незамінних засобів музичної виразності та формотворення.

 Метою вивчення дисципліни «Гармонія» є ознайомлення студентів з основними закономірностями організації звукової тканини по вертикалі та горизонталі, розвиток гармонічного слуху, стимулювання інтересу до творчості, формування у майбутніх учителів мистецтва професійних компетентностей на основі теоретичних і практичних знань з предмету.

Основними завданнями вивчення дисципліни є: формування уявлення про гармонію як один із засобів музичної виразності; ознайомлення з найважливішими закономірностями гармонії; формування  навичок гармонічного аналізу, вміння практично використовувати теоретичні знання у виконавській практиці (сольній, ансамблевій та оркестровій); застосування набутих знань і умінь в письмових завданнях з гармонізації та вправах на фортепіано в різних стилях і жанрах.

Метою викладання навчальної дисципліни «Аналіз музичних творів» є формування у майбутніх учителів мистецтва необхідних навичок цілісного аналізу музичного твору, розуміння   художньо-виразного значення конструктивних елементів форми та оволодіння  уміннями здійснення цілісного аналізу музичних творів з урахуванням єдності змісту та форми.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Аналіз  музичних творів» є вивчення специфіки та будови музичного твору і  методів  його аналізу; вивчення складових елементів музичної мови та їх виражальних можливостей у зв’язку зі змістом музичного твору.

У результаті опанування змісту навчальної дисципліни «Аналіз  музичних творів» здобувачі мають досягнути таких програмових результатів навчання:

ПРН 1. Знати музичну термінологію, розуміти основні концепції, теорії та загальну   структуру музикознавчих наук.

ПРН   2.  Знати основні закономірності формоутворення та принципи музичного розвитку.

ПРН   3. Знати історичні типи музичної форми й типи викладу, властиві розділам музичної    форми.

ПРН  4.  Знати області застосування різних музичних форм, їх зв'язок з музичними жанрами.

ПРН  5. Уміти аналізувати музичні твори в єдності форми і змісту та визначити загальну структуру твору.

ПРН  6. Уміти аналізувати засоби музичної виразності та їх роль в формі й змісті твору.

ПРН 7. Уміти  вирішувати музично-педагогічні проблеми, виявляючи оригінальність і гнучкість творчого мислення у процесі конструювання, інтерпретації та реалізації музично-педагогічних ситуацій

ПРН 8.Уміти працювати з науково-теоретичними та інформаційно-методичними джерелами, узагальнювати та застосовувати знання і вміння у своїй практичній діяльності.

         Предметом вивчення навчальної дисципліни «Народознавство та історія музичної культури України» є етнографія, культура, релігія, музичне мистецтво українського народу в історичній ретроспективі та творча спадщина видатних українських композиторів.

Метою викладання навчальної дисципліни «Народознавство та історія музичної культури України» є ознайомлення студентів зі специфікою культури, релігії, етнографії, музичного мистецтва та особливостями їх розвитку на тлі суспільно-історичних та культурних подій; удосконалення знань про матеріальну й духовну культуру, про свята й обряди українського народу; формування у студентів навичок проектування власної роботи з дітьми та молоддю на основі ґрунтовної історико-теоретичної підготовки; розвиток конкурентоспроможного фахівця, здатного до постійного самовдосконалення, виховання любові до професії педагога-музиканта, формування національної самосвідомості студентів.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Народознавство  та історія музичної культури України» є створення міцної основи для духовного і соціального становлення, розвитку національної самосвідомості і громадянського самовизначення та пошуку шляхів творчого зростання й розвитку творчих можливостей; оволодіння знаннями з історії українського етносу, традиційної матеріальної, духовної культури та побуту українського народу; забезпечення професійної готовності майбутніх учителів мистецтва до узагальнення сучасних концепцій вітчизняної музичної культури та доцільного їх використання в музично-педагогічній, художньо-творчій та музично-виконавській практиці .