Кафедра зоології

Рівень вищої освіти - другий (магістерський), курс 1.

Загальна кількість годин - 90, з них аудиторних - 30 (16 - лекцій та 14 практичних занять)

Метою викладання навчальної дисципліни «Світові практики авторського права та грантового фінансування» для студентів-біологів є поглиблення знань про сутність законів авторського права та ознайомлення з інформацією про грантове фінансування, й, відповідно, з можливостями отримувати фінансову допомогу на продовження та поглиблення освіти і проведення наукових досліджень.

Основним завданням вивчення дисципліни «Світові практики авторського права та грантового фінансування» є формування у студентів здатності самостійно та системно використовувати українське і міжнародне законодавство про авторське право. Головне завдання - допомогти студентам зрозуміти, що таке інтелектуальна власність, з повагою ставитися до наукових результатів, як своїх, так і інших науковців. Ще одним завданням є отримання студентами знань та навичок, що необхідні для складання та належного оформлення заявок, пошуку фондів для отримання фінансової допомоги, що забезпечуватиме продовження освіти, оволодіння певними дослідницькими методами, здійснення досліджень або придбання необхідного обладнання.

Дисципліну «Біосферологія та біоіндикація  довкілля» пропонуємо для  здобувачів І курсу вищої освіти другого магістерського рівня галузі знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальності  014  Середня освіта (Біологія та здоров'я людини) у ІІ семестрі в обсязі: лекцій – 20 год., практичних занять – 10 год., лабораторних занять – 10 год., самостійної роботи – 80 год.

«Біосферологія та біоіндикація довкілля» є невід’ємною частиною в підготовці фахівця в галузі біології та здоров’я людини. 

Мета курсу - формування  світоглядної біосферно-ноосферної концепції сприйняття глобальної екосистеми Землі, закономірностей функціонування біосфери, основних геохімічних процесів й функцій живої речовини в колообізі хімічних елементів, динаміку та еволюцію біосфери, ноосферний етап розвитку біосфери Землі та екологічні механізми, що обумовлюють зміни стану довкілля і можливості їх визначення за допомогою методів біоіндикації.

Завдання вивчення дисципліни полягають у:

−        формуванні екологічної культури та свідомості студентів, на основі біосферно-ноосферної концепції українського вченого В.І. Вернадського.

−         вивченні структурно-функціональної організації глобальної екосистеми Землі та її основних структурних компонентів, меж поширення живих організмів та ролі обмежуючих факторів у їх розподілі в біосфері;

−        виявленні закономірностей та механізмів функціонування біосфери, основних геохімічних процесів й функції живої речовини в колообігах  хімічних елементів, динаміки та еволюції біосфери, її ноосферного етапу.  

−        визначенні змін стану довкілля за допомогою методів біоіндикації і різних організмів-біоіндикаторів

−        вмінні правильно використовувати отримані теоретичні знання у своїй професійній діяльності щодо визначення суті екологічних проблем довкілля, запобігання екологічно негативних наслідків господарської діяльності людей, самостійно розробляти практичні заходи щодо покращення екологічного стану екосистем і біосфери загалом й нейтралізації існуючих екологічних загострень.

Навчальна дисципліна відльного вибору -  Етологія викладаеться у здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня другого року навчання .

Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою викладання навчальної дисципліни «Етологія» є сформувати у магістрів знання з наукового розуміння загального процесу становлення та розвитку психіки, проблеми біологічного і соціального в поведінці, ролі біологічних детермінант у психіці.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Етологія» є розкриття процесів розвитку психіки у філогенезі та онтогенезі, а також питання, пов’язані з біологічними передумовами антропогенезу. Детально розглядаються умови виникнення психічних процесів та етапи їх розвитку, становлення соціальності у тваринному світі як передумова соціуму людини, а також відносини між тваринами в угрупуваннях, перебудованих на ієрархічному принципі та принципі територіального розподілення ресурсів.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми магістри повинні:

знати:

·   основні проблеми етології;

·   концепції і моделі класичної етології і сучасну їх інтерпретацію;

·   об’єктивні методи вивчення поведінки і психіки тварин;

·   індивідуальні форми поведінки тварин;

·   суспільна поведінка тварин;

·   здібності тварин до узагальнення та абстракції;

·   порівняльну характеристику і морфологічні основи розсудливої діяльності тварин.

вміти:

·   аналізувати результати експериментальних досліджень;

·   володіти основними методами дослідження поведінки тварин;

·   володіти методами з вивчення здатності тварин до екстраполяції направлення руху харчового подразника, який зникає з поля зору.

Дисципліна «Цитологія, гістологія з основами ембріології» викладається на І курсі в І семестрі для здобувачів вищої освіти першого бакалаврського рівня галузі знань  01 Освіта/Педагогіка освітніх програм "здоров'я людини та практична психологія" та "Хімія та біологія в закладах освіти" в наступному обсязі: лекцій - 20год., лабораторних занать - 28 год., самостійної роботи - 72год.

Метою викладання навчальної дисципліни «Цитологія, гістологія з основами ембріології» є  засвоєння теоретичних основ курсу, формування загальної та предметної компетентності, оволодіння знаннями  про клітину як структурну, функціональну і генетичну одиницю живого, вивчення структур та функцій всіх типів тканин, оволодіння знаннями з основ ембріології.

Основними завданнями навчальної дисципліни «Цитологія, гістологія з основами ембріології» є: знайомство з сучасними фундаментальними і концептуальними основами загальної цитології; висвітлення основних етапів, сучасних положень та перспектив розвитку клітинної теорії; виявлення структурно-функціональних взаємозв’язків між елементами системи клітини; формування уявлень про еволюцію клітини та її окремих структур і функцій; визначення значення ембріології і гістології як загальнобіологічних наук; ознайомлення з сучасними фундаментальними і концептуальними основами загальної ембріології і гістології; з’ясування основних етапів ембріогенезу та диференціації ембріональних зачатків у різних видів тварин;  виявлення структурно-функціональні взаємозв’язки між типами тканин і їх будовою; формування уявлення про рівні структурної організації тваринного організму та їх морфофункціональні особливості.

.

Курс викладається у другому семестрі  для студентів 3 курсу 091 Біологія 

Передбачає проведення досліджень у природі.

Навчальна дисципліна "Теоретичні основи паразитології " викладається  здобувачам вищої освіти другого рівня (магістерського) навчання:  галузі знань 01 Середня освіта, спеціальності 014 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини) та галузі знань 09 Біологія, спеціальності 091 Біологія.

Курс викладається у II семестрі

На вивчення навчальної  дисципліни відводиться 120 годин (4 кредити), з них лекцій - 20 годин, лабораторних робіт - 20 годин та 80 годин на самостійну  роботу.

Предмет  охоплює основні теоретичні поняття та визначення медичної та ветеринарної  паразитології;  представлений у 3  розділах: протозоологія, гельмінтологія, арахноентомологія. Вивчається  морфо-анатомічна будова, життєвий цикл паразита, патогенна дія, захворювання та ін.  

Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою викладання навчальної дисципліни «Паразитології»є поглиблення теоретичних знань студентів  про сутність і прикладні аспекти медичної та ветеринарної паразитології. Узагальнення інформації про основні паразитарні захворювання, вивчення взаємодії між паразитом та хазяїном, вдосконалення знань про профілактику та сучасні засоби лікування паразитарних захворювань.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Паразитології» є створення системного підходу щодо розуміння паразитичних організмів на основі уявлень про будову, функціонування та взаємодію в системі хазяїн-паразит; формування поглядів на еволюцію паразитів, як складову частину природи; розширення уявлення  про цикли розвитку вільноіснуючих і паразитичних тварин різних таксономічних груп; створення єдиної системи знань про зваємозв’язки між живими організмами.

Курс викладається здобувачам другого (магістерського) освітнього рівня спеціальності 091 "Біологія" у 2 семестру 1 (5) курсу обсягом 4 кредити: 10 лекційних годин, 32 години практичних робіт та 78 годин самостійної роботи.

Форма підсумкового контролю — залік.

У курсі випрацьовується низка компетентностей та професійних вмінь відповідно до освітнього стандарту, зокрема, використання біостатистичних методів під час біологічних досліджень, їх можливості та обмеження; застосування прийомів цифрової статистичної обробки та комп’ютерного моделювання.
.

Дисципліна "Основи лабораторної діагностики" викладається в межах курсу "Біологія, екологія та лабораторна діагностика" із блока вільного вибору на ІІІ курсі в 5-му семестрі для здобувачів вищої освіти першого бакалаврського рівня галузі знань 09 Біологія  спеціальності  091 Біологія (Лекцій - 20 год., лабораторних робіт – 40 год, самостійної роботи - 90 год..)

Основними завданнями вивчення дисципліни «Основи лабораторної діагностики» є :

• ознайомити здобувачів вищої освіти з основними поняттями морфології і фізіологічної ролі клітин кісткового мозку і периферичної крові;
• сформувати систему знань і умінь щодо дослідженнь морфологічних особливостей крові в нормі та при різних патологічних станах, складу і властивостей біологічних матеріалів при різних захворюваннях;
• формування у студентів навичок виконання  досліджень, виявляти можливі відхилення від норми в складі і морфології біологічного матеріалу при фізіологічних і патологічних процесах.

Дисципліна «БІОСФЕРОЛОГІЯ, ОСНОВИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ»  викладається на І курсі в ІІІ семестрі для здобувачів вищої освіти другого магістерського рівня галузі знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальностей  014  Середня освіта (Біологія та здоров'я людини) та 014  Середня освіта (Природничі науки) в наступному обсязі: лекцій - 20 год., практичних занять - 20 год., самостійної роботи - 80 год.

         Метою курсу є опанування студентами біосферно-ноосферною концепцією, зокрема знаннями про особливості структури, складу й енергетики глобальної екосистеми Землі (біосфери), механізмів та закономірностей її функціонування, ролі живої речовини в еволюції планети Земля.

Завдання вивчення дисципліни полягають у:

−        формуванні екологічної культури та свідомості студентів, на основі біосферно-ноосферної концепції українського вченого В.І. Вернадського.

−         вивченні структурно-функціональної організації глобальної екосистеми Землі та її основних структурних компонентів, меж поширення живих організмів та ролі обмежуючих факторів у їх розподілі в біосфері;

−        виявленні закономірностей та механізмів функціонування біосфери, основних геохімічних процесів й функції живої речовини в колообігах  хімічних елементів, динаміки та еволюції біосфери, її ноосферного етапу.  

−        визначенні змін стану довкілля за допомогою методів біоіндикації і різних організмів-біоіндикаторів

−        вмінні правильно використовувати отримані теоретичні знання у своїй професійній діяльності щодо визначення суті екологічних проблем довкілля, запобігання екологічно негативних наслідків господарської діяльності людей, самостійно розробляти практичні заходи щодо покращення екологічного стану екосистем і біосфери загалом й нейтралізації існуючих екологічних загострень.

Дисципліна «Методи аналізу та подання результатів наукових досліджень та принципи академічної доброчесності» викладається на І курсі в ІІ семестрі для здобувачів вищої освіти другого магістерського рівня галузі знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальностей  014  Середня освіта (Біологія та здоров'я людини) та 014  Середня освіта (Природничі науки) в наступному обсязі: лекцій - 20 год., практичних занять - 20 год., самостійної роботи - 80 год.

Метою вивчення дисципліни «Методи аналізу та подання результатів наукових досліджень та принципи академічної доброчесності» є ознайомлення здобувачів із сучасними вимогами до науково-дослідницької роботи, принципами планування наукового дослідження, умовами проведення спостережень і експериментів, їх аналізом та вимогами до їх організації, формами наукової звітності та принципами академічної доброчесності.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Методи аналізу та подання результатів наукових досліджень та принципи академічної доброчесності» є

    Ознайомлення здобувачів з методологією наукових досліджень, основними принципами їх організації та проведення;

    Планування магістерського дослідження та правила його оформлення;

    Ознайомлення здобувачів з основними методами аналізу та обробки результатів наукового дослідження;

    Ознайомлення здобувачів з формами наукової звітності;

    Формування поняття та умови дотримання академічної доброчесності.

Дисципліна «Загальна цитологія» викладається на І курсі в І семестрі для здобувачів вищої освіти першого бакалаврського рівня галузі знань 09 Біологія  спеціальності  091 Біологія  та галузі знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальності  014  Середня освіта (Біологія та здоров'я людини) в наступному обсязі: лекцій - 14 год., лабораторних занать - 22 год., самостійної роботи - 54 год.

Предметом навчальної дисципліни є вивчення морфології і функцій клітини, з’ясування загальних закономірностей організації клітинних структур і внутрішньоклітинних процесів, універсальних для всіх клітин, а також загальні закономірності організації регуляторних інтегративних механізмів цілісної клітини. Предметом цитологічних досліджень є конкретні різновидності клітин (клітини про- і еукаріот, клітини тваринних і рослинних одноклітинних і багатоклітинних організмів, а в межах останніх – клітини різних напрямів спеціалізації).

Основними завданнями вивчення дисципліни «Загальна цитологія» є :

   знайомство з сучасними фундаментальними і концептуальними основами загальної цитології;

   висвітлення основних етапів, сучасних положень та перспектив розвитку клітинної теорії;

   виявлення структурно-функціональних взаємозв’язків між елементами системи клітини;

   формування уявлень про еволюцію клітини та її окремих структур і функцій.

 Навчальна практика з зоології хребетних здійснюється у формі регулярних екскурсій, які супроводжуються збором фактичного матеріалу про фауну місцевості та його подальшою обробкою в камеральних умовах, самостійними спостереженнями студентів з освоєнням елементарних методик.

 Під час екскурсій студенти навчаються правильно вести польові щоденники, занотовувати до них власні спостереження, фіксувати тварин, або явища за допомогою керівника

 По завершенні практики проводиться захист студентських звітів та їх оцінювання. З-поміж головних завдань навчальної практики варто відзначити наступні:

1. Ознайомити студентів з основними еколого-фауністичними комплексами хребетних тварин району практики, продемонструвати різноманіття видів та складну структуру взаємозв’язків та взаємодій тварин між собою та з довкіллям.

2. Ознайомити студентів з видовою структурою фауни хребетних основних типів біотопів; біологічними особливостями фонових видів, їх значенням.

3. Навчити студентів ідентифікувати основних представників хребетних тварин за зовнішніми ознаками, голосом та характерними слідами життєдіяльності.

 4. Навчити планувати та здійснювати зоологічні екскурсії, закладати тривалі спостереження за тваринами, збирати тематичні колекції та матеріали для музейних фондів з мінімізацією шкоди для довкілля.

5. Сформувати уявлення про основні принципи організації та методики проведення самостійних наукових досліджень фауни та екології хребетних тварин.

6. Сформувати еколого-природоохоронний світогляд студентів. За підсумками навчальної практики з зоології хребетних студент повинен:

знати:

- найбільш уживані методики вивчення біології та екології хребетних тварин; - найтиповіші види хребетних тварин основних біотопів району практики;

 - екологічні особливості типових представників хребетних тварин свого регіону;

- екологічні групи хребетних тварин різних екосистем; - характерні риси адаптації тварин до умов середовища.

вміти:

- здійснювати польові та стаціонарні спостереження за тваринами;

- візуально та акустично ідентифікувати види тварин в польових умовах;

 - визначати тварин за слідами їх життєдіяльності;

- відбирати матеріали та зразки для аналізу в камеральних умовах;

- працювати з визначниками хребетних тварин.

Навчально-польова практика з навчальної дисципліни

"Зоологія безхребетних"

Анотація

Навчально-польова практика до навчальної дисципліни "Зоологія Безхребетних" це важлива частина при підготовці студента-біолога як майбутнього науковця чи вчителя, що є логічним завершенням вивчення безхребетних тварин.  Під час літньої навчально-польової практики закріплюються та поглиблюються знання, які були отримані студентами на лекціях та практичних заняттях впродовж усього року. Вона дає можливість майбутньому вчителю ознайомитись з живими об’єктами у природному середовищі існування,  набути навички роботи у польових умовах, ознайомитися з основними методами спостережень та досліджень у природі. Студенти засвоюють прийоми збору, фіксації та утримання безхребетних, насамперед комах, у лабораторних умовах. Вони мають опанувати методики транспортування, навички визначення, етикетування та збереження зборів.

Навчально-польова практика дає змогу ознайомити студентів з видовим різноманіттям тварин, оцінити їх місце у взаємовідносинах між живими організмами. Самостійна робота та виконання ІНДЗ може бути основою для формування курсових або магістерських робіт, проведення наукових досліджень та написання наукових статей.