Кафедра історії України

Призначення навчальної дисципліни: Сприяти формуванню у майбутніх фахівців міждисциплінарного підходу до розгляду історичних подій та розширити їх уявлення про багатоманітність історичних процесів та способів їх дослідження.

Мета вивчення навчальної: Набуття здобувачами знань про взаємозв’язки регіонознавства з історичною наукою та здатність виявляти просторові рамки історичних процесів та явищ; формування практичних навичок застосування регіонознавчих методів у викладацькій та дослідницькій роботі.

Завдання вивчення навчальної дисципліни: розкрити зміст сформованих у ході історичного розвитку особливостей регіональної структури України; визначити науковий простір регіоналістики і обґрунтувати ієрархію її структурних складових; ознайомити майбутніх педагогів з витоками даного наукового напряму, становленням його інформаційної системи та інфраструктури, науковими школами; мобілізувати дослідницький потенціал на розробку регіональних досліджень.

Викладач: кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Гончарова Ольга Сергіївна

Вибіркова дисципліна професійного циклу для здобувачів освіли першого (бакалаврського) рівня.

Викладач: Гончарова Ольга Сергіївна - кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України. http://hnpu.edu.ua/uk/goncharova-olga-sergiyivna

Призначення навчальної дисципліни: сприяти формуванню у майбутніх фахівців міждисциплінарного підходу до розгляду історичних подій та розширити їх уявлення про історію розвитку етнонаціональних процесів в Україні та сформувати здатність до професійної діяльності в мультикультурному середовищі.

Мета вивчення навчальної дисципліни: на основі широкого кола джерел і новітніх здобутків історичної науки дати розуміння загального розвитку етнічної багатоманітності населення України та шляхів його формування, ознайомити з особливостями етнічного розвитку окремих народів та міжнаціонального спілкування.

Завдання вивчення навчальної дисципліни: сформувати у здобувачів комплекс знань і уявлень про загальнокультурну та історичну сутність етносу і процеси етногенезу; через вивчення історії різних народів України закріпити усвідомлення поняття про різноманітність та рівноцінність етнічних культур; розвивати інтелектуальні, аналітичні здібності та вміння інтерпретувати інформацію в критичний і відповідальний спосіб через діалог, пошук історичних фактів та завдяки відкритому обговоренню, побудованому на р

курс - 5

 семестр - 9

лекцій - 5, практичних занять - 10, форма контролю - залік

Програма навчальної дисципліни "Археологія України" відповідає освітній програмі підготовки фахівців першого «бакалаврського» рівня вищої освіти, галузі знань спеціальності 01. Освіта / Педагогіка, 014. Середня освіта. (Історія). Змістовний модуль - 1. На вивчення навчальної дисципліни відводиться 3 кредити (90 годин). Курс викладається на 1 курсі, у другому семестрі та закінчується заліком.

Навчальний курс "Археологія України" викладає доцент кафедри історії України, кандидат    історичних наук Колода Володимир Васильович.  Досвід викладання дисципліни - 30 років. Електронна пошта: koloda.v@gmail.com

Мета навчальної дисципліни: на основі широкого кола джерел і новітніх здобутків історичної науки дати розуміння соціально-економічного, політичного та культурного розвитку українських земель від найдавніших часів до початку національної революції  Б. Хмельницького 1648 року.

Завдання навчальної дисципліни: формування історика-фахівця; розвиток національної самосвідомості майбутніх спеціалістів; виховання патріотичних і морально-етичних переконань спеціаліста, причетності до тисячолітньої історії українського народу; вироблення умінь та навичок, які забезпечать застосування набутих знань з історії у повсякденній діяльності, для орієнтації в суспільно-політичному житті, оцінки суспільних явищ і подій.

 Під час вивчення навчальної дисципліни Ви відкриєте:

-         сутність історичних процесів і явищ, що відбулися протягом даного періоду;

-         основні історичні дати, імена персоналій, назви географічних об’єктів, історичні терміни й поняття;

-         склад потенційної та реальної джерельної бази, що містить факти та первинну інформацію про певні явища й процеси;

-         історіографічну традицію та ситуацію щодо дослідження і висвітлення конкретних подій та вчинків історичних постатей; 

Оволодієте: базовим категоріально-понятійним апаратом історичної науки; 

Сформуєте:  навички роботи з історичними джерелами і науковою літературою; 

Отримаєте: навички порівняльного аналізу, узагальнення та критичної оцінки фактів з історії України;

Навчитесь: вміти аргументовано, на основі фактичного матеріалу відстоювати власні погляди на проблеми теми курсу, толерантно ставитися до інших думок, брати участь у дискусіях.

Метою викладання навчальної дисципліни «Теорія та практика масової інформації та історія розвитку спічрайтингу» є на основі широкого кола джерел і новітніх здобутків історичної науки ознайомити студентів з основами теорії масового спілкування та інформації, дати розуміння про становлення і розвиток спічрайтингу від часів античності до сьогодення; сформулювати уявлення про масову комунікацію як середовище, в якому працюють різні фахівці; усвідомити місце спічрайтингу в системі підготовки фахівця  зв’язків з громадськістю.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Теорія та практика масової інформації та історія розвитку спічрайтингу» є практичне ознайомлення з основними засобами переконання і здійснення вербального та невербального впливу на аудиторію; зі специфікою підготовки різних видів промов за сферою і цільовим спрямуванням; вироблення практичних професійних навичок в галузі спічрайтингу; вироблення умінь та навичок, які забезпечать застосування набутих знань з навчальної дисципліни «Теорія та практика масової інформації та історія розвитку спічрайтингу» у повсякденній діяльності, для орієнтації у ЗМІ, масмедіа, оцінки суспільних явищ і подій.

У результаті вивчення навчальної дисципліни відповідно до освітньої програми формуються програмні компетентності:

ІК. Здатність розв’язувати складні спеціалізовані практичні завдання в галузі середньої освіти, що передбачає застосування концептуальних методів освітніх наук та історичної науки, проводити наукові дослідження та здійснювати інновації, доносити власні висновки, а також уміти їх обґрунтовувати, що передбачає застосування міждисциплінарних теорій та методів.

ЗК 1. Компетентність у галузі науки – свідоме використання студентами пізнавальних здібностей для набуття, застосування, управління знаннями.

ЗК 2. Мовна і комунікативна компетентність – використання мови як засобу для усної та письмової комунікації, обміну знаннями, ідеями, емоціями, наполегливість, уміння відповідати за себе та зрілі рішення, уміння співпрацювати.

ЗК 3. ІКТ компетентність – впевнене і критичне використання технологій інформаційного суспільства для роботи та спілкування, сукупність знань, умінь і навичок виконання різних видів інформаційної діяльності і ціннісне ставлення до цієї діяльності.

ЗК 4. Соціальна компетентність – здатність обмінюватися інформацією, спілкуватися, встановлювати і підтримувати соціальні зв’язки, здатність до співпраці, розв'язання проблем, взаєморозуміння.

ЗК 5. Особистісна компетентність – формування системи цінностей, пов’язаних із саморозвитком та самовдосконаленням у професійній діяльності, обізнаність у власних сильних і слабких сторонах, здатність до самоаналізу, ідентифікації і розвитку індивідуальних позитивних якостей.

ЗК 6. Міжособистісна компетентність – уміння будувати суб’єктно-суб’єктні відносини у професійній діяльності, здатність до активної співпраці та інтеграції в прагненні до мети спільно з іншими людьми, установами, організаціями.

ЗК 7. Практична компетентність – здатність застосовувати на практиці знання та дослідницькі вміння, готовність до прийняття самостійних рішення, відповідальність за результати діяльності.

ФК 1. Історична – знання змісту та методології фундаментальних і спеціальних історичних дисциплін.

ФК 2. Хронологічна – здатність орієнтуватися в історичному часі, застосовувати періодизацію як способу пізнання історичного процесу.

ФК 3. Просторова – здатність студентів орієнтуватися в історичному просторі.

ФК 4. Інформаційно-мовленнєва – ефективно й грамотно працювати з різними джерелами історичної інформації та будувати усні та письмові висловлення щодо історичних фактів, історичних постатей та історичної теорії.

ФК 5. Логічна – здатність визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу й пояснення історичних фактів, явищ, процесів.

ФК 6. Дослідницька – здатність використовувати науковий інструментарій для теоретичних та експериментальних досліджень у навчальній, практичній і професійній діяльності.

ФК 7. Інформаційна – працювати з різними джерелами інформації , аналізувати, синтезувати, узагальнювати та використовувати її для навчання.

ФК 8. Практична – готовність до самостійної роботи, здатність застосовувати накопичені теоретичні знання на практиці, готовність до організації краєзнавчих студій у професійній діяльності.

ФК 9. Аксіологічна компетенція – здатність студентів формулювати оцінки та версії історичного руху й розвитку.

ФК 10. Науково-методична компетентність – здатність до застосування системи педагогічних, психологічних, предметних знань та професійно-методичних умінь, які базуються на знаннях дидактики. Компетентність у сфері інновацій та вдосконалення – поінформованість з проблем інновацій в галузі освіти, використання різноманітних освітніх технологій і засобів навчання.

Предмет вивчення навчальної дисципліни – теорія і практика підготовки  усних публічних виступів для різних сфер діяльності.

Передумови вивчення дисципліни оволодіння фаховими компетентностями, що формуються під час вивчення  «Україна: історія і сучасні реалії», 1.11 «Історія України ранньомодерного часу».

Результати навчання за дисципліною

У результаті опанування змісту навчальної дисципліни здобувачі мають досягнути таких програмних результатів навчання:

ПРН 1. Демонструвати базові знання про сутність історичних процесів і явищ, що відбулися протягом даного періоду; основних дат, імен визначних історичних діячів.

ПРН 2. Знати назви географічних об’єктів, історичні терміни й поняття; склад потенційної та реальної джерельної бази, що містить факти та первинну інформацію про певні явища й процеси; історіографічну традицію та ситуацію щодо дослідження і висвітлення конкретних подій та вчинків історичних постатей.

ПРН 3. Володіння методами критичного аналізу історичної інформації, отриманої з різних джерел та ефективно використовувати її як доказову базу для власних висновків і концепцій.

ПРН 4. Знати і розуміти методологічні принципи аналізу історичних явищ у світовому цивілізаційному розвої.

ПРН 5.Вміти самостійно здійснювати періодизацію й аналізувати процеси зародження і творення суспільства, соціальних структур і об’єднань людей, економіки, культури, побуту, відносин із сусідніми країнами нашої держави.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 5 кредитів ЄКТС 150 годин.

курс - 4

семестр -7

лекцій - 10, практичних занять - 12, форма контролю - іспит

курс - 3

семестр - 6

форма контролю - заліік

курс - 2

семестр - 3

лекцій - 10, практичних  занять - 8, форма контрою - залік