Дисципліна «БІОСФЕРОЛОГІЯ, ОСНОВИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ» викладається на І курсі в ІІІ семестрі для здобувачів вищої освіти другого магістерського рівня галузі знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальностей 014 Середня освіта (Біологія та здоров'я людини) та 014 Середня освіта (Природничі науки) в наступному обсязі: лекцій - 20 год., практичних занять - 20 год., самостійної роботи - 80 год.
Метою курсу є опанування студентами біосферно-ноосферною концепцією, зокрема знаннями про особливості структури, складу й енергетики глобальної екосистеми Землі (біосфери), механізмів та закономірностей її функціонування, ролі живої речовини в еволюції планети Земля.
Завдання вивчення дисципліни полягають у:
− формуванні екологічної культури та свідомості студентів, на основі біосферно-ноосферної концепції українського вченого В.І. Вернадського.
− вивченні структурно-функціональної організації глобальної екосистеми Землі та її основних структурних компонентів, меж поширення живих організмів та ролі обмежуючих факторів у їх розподілі в біосфері;
− виявленні закономірностей та механізмів функціонування біосфери, основних геохімічних процесів й функції живої речовини в колообігах хімічних елементів, динаміки та еволюції біосфери, її ноосферного етапу.
− визначенні змін стану довкілля за допомогою методів біоіндикації і різних організмів-біоіндикаторів
− вмінні правильно використовувати отримані теоретичні знання у своїй професійній діяльності щодо визначення суті екологічних проблем довкілля, запобігання екологічно негативних наслідків господарської діяльності людей, самостійно розробляти практичні заходи щодо покращення екологічного стану екосистем і біосфери загалом й нейтралізації існуючих екологічних загострень.
Дисципліна «Методи аналізу та подання результатів наукових досліджень та принципи академічної доброчесності» викладається на І курсі в ІІ семестрі для здобувачів вищої освіти другого магістерського рівня галузі знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальностей 014 Середня освіта (Біологія та здоров'я людини) та 014 Середня освіта (Природничі науки) в наступному обсязі: лекцій - 20 год., практичних занять - 20 год., самостійної роботи - 80 год.
Метою вивчення дисципліни «Методи аналізу та подання результатів наукових досліджень та принципи академічної доброчесності» є ознайомлення здобувачів із сучасними вимогами до науково-дослідницької роботи, принципами планування наукового дослідження, умовами проведення спостережень і експериментів, їх аналізом та вимогами до їх організації, формами наукової звітності та принципами академічної доброчесності.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Методи аналізу та подання результатів наукових досліджень та принципи академічної доброчесності» є
Ознайомлення здобувачів з методологією наукових досліджень, основними принципами їх організації та проведення;
Планування магістерського дослідження та правила його оформлення;
Ознайомлення здобувачів з основними методами аналізу та обробки результатів наукового дослідження;
Ознайомлення здобувачів з формами наукової звітності;
Формування поняття та умови дотримання академічної доброчесності.
Дисципліна «Загальна цитологія» викладається на І курсі в І семестрі для здобувачів вищої освіти першого бакалаврського рівня галузі знань 09 Біологія спеціальності 091 Біологія та галузі знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальності 014 Середня освіта (Біологія та здоров'я людини) в наступному обсязі: лекцій - 14 год., лабораторних занать - 22 год., самостійної роботи - 54 год.
Предметом навчальної дисципліни є вивчення морфології і функцій клітини, з’ясування загальних закономірностей організації клітинних структур і внутрішньоклітинних процесів, універсальних для всіх клітин, а також загальні закономірності організації регуляторних інтегративних механізмів цілісної клітини. Предметом цитологічних досліджень є конкретні різновидності клітин (клітини про- і еукаріот, клітини тваринних і рослинних одноклітинних і багатоклітинних організмів, а в межах останніх – клітини різних напрямів спеціалізації).
Основними завданнями вивчення дисципліни «Загальна цитологія» є :
знайомство з сучасними фундаментальними і концептуальними основами загальної цитології;
висвітлення основних етапів, сучасних положень та перспектив розвитку клітинної теорії;
виявлення структурно-функціональних взаємозв’язків між елементами системи клітини;
формування уявлень про еволюцію клітини та її окремих структур і функцій.
Навчальна практика з зоології хребетних здійснюється у формі регулярних екскурсій, які супроводжуються збором фактичного матеріалу про фауну місцевості та його подальшою обробкою в камеральних умовах, самостійними спостереженнями студентів з освоєнням елементарних методик.
Під час екскурсій студенти навчаються правильно вести польові щоденники, занотовувати до них власні спостереження, фіксувати тварин, або явища за допомогою керівника
По завершенні практики проводиться захист студентських звітів та їх оцінювання. З-поміж головних завдань навчальної практики варто відзначити наступні:
1. Ознайомити студентів з основними еколого-фауністичними комплексами хребетних тварин району практики, продемонструвати різноманіття видів та складну структуру взаємозв’язків та взаємодій тварин між собою та з довкіллям.
2. Ознайомити студентів з видовою структурою фауни хребетних основних типів біотопів; біологічними особливостями фонових видів, їх значенням.
3. Навчити студентів ідентифікувати основних представників хребетних тварин за зовнішніми ознаками, голосом та характерними слідами життєдіяльності.
4. Навчити планувати та здійснювати зоологічні екскурсії, закладати тривалі спостереження за тваринами, збирати тематичні колекції та матеріали для музейних фондів з мінімізацією шкоди для довкілля.
5. Сформувати уявлення про основні принципи організації та методики проведення самостійних наукових досліджень фауни та екології хребетних тварин.
6. Сформувати еколого-природоохоронний світогляд студентів. За підсумками навчальної практики з зоології хребетних студент повинен:
знати:
- найбільш уживані методики вивчення біології та екології хребетних тварин; - найтиповіші види хребетних тварин основних біотопів району практики;
- екологічні особливості типових представників хребетних тварин свого регіону;
- екологічні групи хребетних тварин різних екосистем; - характерні риси адаптації тварин до умов середовища.
вміти:
- здійснювати польові та стаціонарні спостереження за тваринами;
- візуально та акустично ідентифікувати види тварин в польових умовах;
- визначати тварин за слідами їх життєдіяльності;
- відбирати матеріали та зразки для аналізу в камеральних умовах;
- працювати з визначниками хребетних тварин.
Навчально-польова практика з навчальної дисципліни
"Зоологія безхребетних"
Анотація
Навчально-польова практика до навчальної дисципліни "Зоологія Безхребетних" це важлива частина при підготовці студента-біолога як майбутнього науковця чи вчителя, що є логічним завершенням вивчення безхребетних тварин. Під час літньої навчально-польової практики закріплюються та поглиблюються знання, які були отримані студентами на лекціях та практичних заняттях впродовж усього року. Вона дає можливість майбутньому вчителю ознайомитись з живими об’єктами у природному середовищі існування, набути навички роботи у польових умовах, ознайомитися з основними методами спостережень та досліджень у природі. Студенти засвоюють прийоми збору, фіксації та утримання безхребетних, насамперед комах, у лабораторних умовах. Вони мають опанувати методики транспортування, навички визначення, етикетування та збереження зборів.
Навчально-польова практика дає змогу ознайомити студентів з видовим різноманіттям тварин, оцінити їх місце у взаємовідносинах між живими організмами. Самостійна робота та виконання ІНДЗ може бути основою для формування курсових або магістерських робіт, проведення наукових досліджень та написання наукових статей.
Інтегрована навчальна дисципліна для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня навчання різних факультетів ХНПУ імені Г.С.Сковороди, викладається на першо
му році навчання
Дисципліна «Сучасні еволюційні концепції» викладається
на 1 курсі в 1 та 2-му
семестрах для здобувачів вищої освіти другого магістерського рівня
галузі знань 09 Біологія спеціальності 091 Біологія
(Лекцій - 10 год., практичних робіт – 20 год., самостійної роботи – 60 год.)
та галузі знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальності 014
Середня освіта (Біологія та здоров'я людини) (Лекцій - 10 год., практичних
робіт – 20 год., самостійної роботи – 60 год.).
Мета навчальної дисципліни «Сучасні еволюційні концепції»
- формування природно наукового світогляду, біологічного мислення, поглиблення
розуміння закономірностей розвитку органічного світу, формування біоцентричного
світогляду майбутніх фахівців.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Сучасні еволюційні концепції»є:
· розкриття невирішених проблем СТЕ;
· висвітлення основних методів вивчення еволюційного процесу в альтернативних теоріях еволюції;
· визначення основних напрямків та шляхів еволюції органічного світу в наукових та ненаукових альтернативних теоріях;
· визначення місця людини в системі світу тварин та її еволюція з точки зору альтернативних теорій;
· визначення методологічного та світоглядного значення альтернативних еволюційних теорій;
· формування природно-наукового світогляду, біологічного мислення.
Дисципліна «Основи еволюційного вчення» викладається на 4 курсі у7 та 8-му семестрах для здобувачів вищої освіти першого бакалаврського рівня галузі знань 09 Біологія спеціальності 091 Біологія (Лекцій - 20 год., лабораторних робіт - 18 год., практичних робіт – 10 год., самостійної роботи - 72 год.) та галузі знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальності 014 Середня освіта (Біологія та здоров'я людини) (Лекцій - 20 год., лабораторних робіт - 18 год., практичних робіт – 10 год., самостійної роботи - 72 год.).
Мета та завдання навчальної дисципліни
Метою навчальної дисципліни «Основи еволюційного вчення» є формування у сучасного вчителя біології науково-біологічного мислення, біоцентричного світогляду, що базується на теоретичних знаннях про фактори, рушійні сили, механізми та напрями історичного розвитку життя на Землі, та володіє розумінням методів формування еволюційного світогляду у майбутніх учнів закладів середньої освіти.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Основи еволюційного вчення» є:
- оволодіння еволюційним вченням, як теоретичною, методологічною та світоглядною основою біологічної науки ;
- опанування теорій походження всесвіту та життя на землі;
- розкриття закономірностей розвитку органічного світу ;
- висвітлення основних методів вивчення еволюційного процесу ;
- визначення напрямків та шляхів еволюції органічного світу ;
- з’ясування ролі еволюційних законів ;
- розкриття факторів та рушійних сил еволюції ;
- формування критичного мислення через дискусійні питання щодо визнання факторів і механізмів проходження еволюційних змін;
- визначення місця людини в системі світу тварин та її еволюція ;
- формування природно-наукового світогляду, біологічного мислення.
Навчальна дисципліна викладається у другому семестрі для збодувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня навчання на третьому курсу у спеціальностей 091 Біологія і 014 Середня освіта (Біологія та здоров'ья людини).
Призначення навчальної дисципліни полягає у формуванні знань про: основні закономірності географічного поширення та розселення організмів та їх ценозів на планеті; сучасний стан біомів та біот; філогенетичні зв’язки клітинних організмів, їх виникнення, морфологічна еволюція, еволюція циклів розвитку та способів розмноження.
Дисципліна "Мікробіологія з основами вірусології" викладається на ІІІ курсі в 5-му семестрі для здобувачів вищої освіти першого бакалаврського рівня галузі знань 09 Біологія спеціальності 091 Біологія (Лекцій - 12 год., лабораторних робіт - 36 год., самостійної роботи - 72 год.). та галузі знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальності 014 Середня освіта (Біологія та здоров'я людини) (Лекцій - 12 год., лабораторних робіт - 36 год., самостійної роботи - 72 год.).
Мікробіологія з основами вірусології – галузь біології, що вивчає прокаріотичні клітини та неклітинні форми життя.
Будову, функції, генетичні особливості, екологію та систематику мікроорганізмів, їх вплив на здоров’я людини та захисні механізми імунної системи.
Метою вивчення навчальної дисципліни «Мікробіологія з основами вірусології» є засвоєння студентами морфологічних, фізіологічних і культуральних ознак мікроорганізмів; вивчення біохімічних процесів, зумовлених їх життєдіяльністю; визначення ролі мікроорганізмів у круговороті речовин у природі, змін якості харчових продуктів та можливих захворювань. Курс передбачає не лише познайомити майбутніх вчителів основ здоров’я з представниками царств прокаріотів і вірусів, а й розкрити значення мікробіологічної науки у розв’язанні сучасних глобальних проблем промисловості, сільського господарства, екології, медицини.
Завдання вивчення навчальної дисципліни:
сформувати у здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти систему наукових знань з мікробіології.
- ознайомити майбутніх вчителів з різноманітністю мікроорганізмів,
- сформувати уявлення про роль мікроорганізмів у природі та житті людини;
- дати поняття про структуру прокаріотичної клітини;
- ознайомити студентів з систематикою, генетикою, фізіологією і екологією
мікроорганізмів;
- висвітлити значення антибіотиків та їх вплив на бактерії і організм людини;
- дати поняття про природу і походження неклітинних форм життя;
- ознайомити з морфологією та хімічним складом вірусів;
- висвітлити питання поширення СНІДу та інших вірусних хвороб;
Дисципліна «Основи екології та охорони
навколишнього середовища» викладається на ІІІ
курсі в 6-му семестрі для здобувачів вищої освіти
першого бакалаврського рівня галузі знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальності 016 Спеціальна
освіта (Лекцій - 12 год., лабораторних робіт - 14 год., практичних
робіт – 10 год., самостійної роботи - 54
год.)
Метою викладання навчальної дисципліни «Основи екології та охорони навколишнього середовища» є формування загального уявлення про структурну організацію і особливості функціонування біосфери, екосистем, популяцій, а також сприяння розвитку у студентів розуміння особистої відповідальності за наслідки антропічного впливу на стан природного середовища. Формування еколого-природоохоронної свідомості студентів до зваженого й бережливого відношення до природи, на основі якого ґрунтуються наукові засади організації різнобічного використання її ресурсів та охорони довкілля.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Основи екології та охорони навколишнього середовища» є:
– ознайомлення студентів з предметом та методами, сучасними напрямками екологічних досліджень, їх прикладним значенням;
– формування у студентів понятійного апарату сучасної екологічної науки;
– поглиблення знань студентів щодо зв’язків організмів та їх угруповань із середовищем існування;
– формування у студентів власного ставлення до екологічних проблем на основі отриманих екологічних знань та певних наукових фактів;
– формування чітких і обґрунтованих уявлень про взаємодію і взаємозв’язок усіх компонентів у природі, соціальній і технологічній сферах, про стратегію і тактику збереження й стабільного розвитку життя на Землі;
– оволодіння прийомами раціоналізації життєдіяльності людини, орієнтованими на зниження антропогенного впливу на навколишнє середовище і забезпечення безпеки особистості та суспільства;
– формування культури безпеки та ризик-орієнтованого мислення, яке дозволяє питання безпеки і збереження навколишнього середовища існування людини розглядати як найважливіші пріоритети життєдіяльності людини;
– розробити шляхи заповідання унікальних у науково-природознавчому і народногосподарському відношеннях географічних ландшафтів.
Дисципліна «Екологія людини» викладається на 4 курсі у 7 та 8-му семестрах для здобувачів вищої освіти першого бакалаврського рівня галузі знань 09 Біологія спеціальності 091 Біологія (Лекцій - 10 год., лабораторних робіт - 20 год., , самостійної роботи - 45 год.) та галузі знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальності 014 Середня освіта (Біологія та здоров'я людини) (Лекцій - 10 год., лабораторних робіт - 20 год., самостійної роботи - 45 год.).
Мета та завдання навчальної дисципліни - розкриття механізмів функціонування системи "природа-суспільство". Висвітлення еколого-економічних проблем співіснування людини з навколишнім середовищем. Формування екологічного світогляду.
формування у студентів чітких і обґрунтованих уявлень про взаємодію і взаємозв’язок всіх компонентів у природі, соціальній і технологічній сферах, про стратегію і тактику збереження й сталого розвитку життя на Землі. – визначити роль людства та людини як у великої системи; – розкрити наукові основи екології людських популяцій; – визначити загальні принципи охорони життєвого середовища, факторів, що забезпечують збереження фізичної, психічної і моральної цілісності людини; – розкрити роль основних екологічних законів у функціонуванні життя на організменому, популяційному, екосистемному, та біосферному рівнях на прикладі популяції людини.
Дисципліна "Загальна екологія" викладається на ІІІ курсі в 5 та 6-му семестрах для здобувачів вищої освіти першого бакалаврського рівня галузі знань 09 Біологія спеціальності 091 Біологія (Лекцій - 16 год., лабораторних робіт - 18 год., практичних робіт – 8 год., самостійної роботи - 63 год.) та галузі знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальності 014 Середня освіта (Біологія та здоров'я людини) (Лекцій - 16 год., лабораторних робіт - 18 год., практичних робіт – 8 год., самостійної роботи - 63 год.).
Мета та завдання навчальної дисципліни
Метою викладання навчальної дисципліни «Загальна екологія» є формування загального уявлення про структурну організацію і особливості функціонування біосфери, екосистем, популяцій, а також сприяння розвитку у студентів розуміння особистої відповідальності за наслідки антропічного впливу на стан природного середовища.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Загальна екологія» є
– ознайомлення студентів з предметом та методами, сучасними напрямками екологічних досліджень, їх прикладним значенням;
– формування у студентів понятійного апарату сучасної екологічної науки;
– поглиблення знань студентів щодо зв’язків організмів та їх угруповань із середовищем існування;
– формування у студентів власного ставлення до екологічних проблем на основі отриманих екологічних знань та певних наукових фактів;
– використання різних методів у екологічних дослідженнях.
Вивчення курсу передбачає формування у студентів знань про:
– стан та сучасну проблематику наукових досліджень в галузі екології, використання різних методів досліджень;
– усвідомлення загальних особливостей взаємодії організмів і угруповань із середовищем існування, пристосувань до впливу певних екологічних факторів;
– знання принципів організації та функціонування екосистем;
– визначення можливостей практичного застосування інформації про стан екосистем для їх охорони, розробки наукових засад раціонального використання природних ресурсів.
Навчальна дисципліна "Зоологія безхребетних" викладаеться у слухачів вищої освіти пешого (бакалаврського) рівня навчання галузі знань 01 Середня освіта, спеціальності 014 Середня освіта (Біологія та здоров'я людини) на 1 курсі у 1-2 семестрі.
На вивчення відводиться 150 годин (16 год. - лекції, 44 год. - лабораторні роботи, 90. год. - самостійна робота)
Навчальна дисципліна "Зоологія безхребетних" викладаеться у слухачів вищої освіти пешого (бакалаврського) рівня навчання галузі знаньалузі знань 09 Біологія, спеціальності 091 Біологія на 1 курсі у 1-2 семестрі.
На вивчення відводиться 180 годин (16 год. - лекції, 56год. - лабораторні роботи, 108. год. - самостійна робота)
Анотація
"Зоологія безхребетних" – навчальна дисципліна, що вивчає різноманітних представників безхребетних тварин від одноклітинних до багатоклітинних вторинноротих. У ході ознайомлення здобувачів вищої освіти з навчальною дисципліною передбачено вивчення основних методів зоологічного дослідження, викладено коротку історію розвитку зоології, надано загальну характеристику безхребетних, їх систематичне положення.
Здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня навчання мають змогу проаналізувати та засвоїти особливості морфо-анатомічної будови безхребетних, особливості їх розмноження, різноманітність циклів розвитку. На прикладі найбільш типових представників безхребетних надається можливість дослідити та порівняти їх біологію, екологію, еволюційне походження, філогенетичні зв’язки, практичне значення у природі та житті людини.
Паралельно з вивченням безпосередньо зоологічних аспектів робиться наголос на міждисциплінарні зв’язки з іншими природничими науками: генетикою, цитологією, гістологією, анатомією, фізіологією, медициною та сільським господарством. Після вивченні кожної систематичної групи безхребетних здобувач вищої освіти отримає перелік питань для самостійного опрацювання та поглиблення знань.
Мета та завдання навчальної дисципліни
Метою викладання навчальної дисципліни «Зоологія безхребетних» є підготовка сучасного фахівця з науково-біологічним мисленням, який має тверді теоретичні знання та володіє практичними навичками у роботі з зоологічними об’єктами.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Зоологія безхребетних» є:
- набуття основних знань з зоології безхребетних на рівні сучасних досягнень;
- ознайомлення з великою різноманітністю безхребетних тварин, їх біологією, екологією, систематикою та ін.;
- формування спеціальних навичок для наукової, науково-дослідницької та педагогічної діяльності;
- надання можливості використання отриманих знань у раціональному природокористуванні та охороні навколишнього середовища.
Нормативна дисципліна для здобувачів III року навчання першого (бакалаврського) рівня вищої освіти галузі знань 09 Біологія, спеціальності 091 Біологія.
Курс "Охорона природи та заповідна справа" – формує комплексний підхід до вивчення системи міжнародних, державних і громадських заходів, спрямованих на збереження, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, в тому числі на збереження видового різноманіття (генофонду) флори і фауни Землі, а також її надр, водних ресурсів, атмосферного повітря і, відповідно, на збереження природних умов розвитку людського суспільства.
ЗООЛОГІЯ ХРЕБЕТНИХ
Навчальна дисципліна викладається на ІІ курсі в ІІІ – ІV семестрах для здобувачів вищої освіти І-го бакалаврського рівня галузі знань 09 Біологія, спеціальності 091 Біологія (Лекції – 24 год., лабораторні – 36 год., семінарські – 12 год., самостійна робота - 108 год.), та галузі знань 01 Освіта (Педагогіка) спеціальності 014 Середня освіта Біологія здоров’я людини (Лекції – 24 год., лабораторні – 36 год., самостійна робота - 90 год.).
Метою викладання навчальної дисципліни «Зоологія хребетних» є формування наукового світогляду, яке направлене на розуміння зв’язків, явищ, еволюційних процесів, що відбувались і відбуваються в тваринному світі, формування екологічної культури і бережного відношення до природи.
Основні завдання навчальної дисципліни:
1. ознайомлення з основними принципами морфофункціональності організації представників типу Chordata, на основі яких вивчити їх будову;
2. сформувати систему знань щодо основних напрямів еволюції систем органів у представників типу Chordata. Проілюструвати шляхи ускладнення будови систем органів тварин;
3. навчити працювати з роздатковим матеріалом, атласом скелетів тварин, порівнювати та аналізувати ускладнення будови тварин, вирішувати творчі завдання.
ГІСТОЛОГІЯ
З ОСНОВАМИ ЕМБРІОЛОГІЇ
Навчальна дисципліна викладається на І курсі в ІІ семестрі (з 04.01.2021 р.) для здобувачів вищої освіти І-го бакалаврського рівня галузі знань 09 Біологія, спеціальності 091 Біологія (Лекції – 14 год., лабораторні – 22 год., самостійна робота - 54 год.), та галузі знань 01 Освіта (Педагогіка) спеціальності 014 Середня освіта Біологія здоров’я людини (Лекції – 14 год., лабораторні – 22 год., самостійна робота - 54 год.).
Основні завдання навчальної дисципліни:
1. ознайомлення з основними етапами ембріонального розвитку та формуванням організму і його будовою на тканинному рівні;
2. сформувати систему знань щодо цілісного уявлення про ембріональний та постембріональний розвиток організму тварин та людини на прикладі тканинного рівня;
3. навчити працювати з мікроскопом, розглядати та читати гістологічні препарати, аналізувати та порівнювати будову тканин у різних тварин.
Дисципліна «Закономірності онтогенезу» викладається на І курсі в ІІ семестрі для здобувачів вищої освіти другого магістерського рівня галузі знань 09 Біологія спеціальності 091 Біологія в наступному обсязі: лекцій – 12 год., практичних занять - 14 год., лабораторних занять – 4 год., самостійної роботи - 60 год.
Предметом вивчення дисципліни "Закономірності онтогенезу" є механізми, які лежать в основі індивідуального розвитку організму, процеси прогенезу, запліднення, ембріональної індукції, молекулярно-генетичні основи механізмів клітинної диференціації, процеси детермінації і регуляції в нормальному розвитку, закономірності онтогенетичного розвитку організмів, життєві цикли, метаморфоз, моделі ростових процесів, механізм репаративної і фізіологічної регенерації, причини аномалій розвитку і механізми старіння організму.
Метою викладання навчальної дисципліни «Закономірності онтогенезу» є ознайомлення студентів з історією становлення науки, починаючи з часів Аристотеля і закінчуючи найсучаснішими досягненнями експериментальної ембріології на базі молекулярно-генетичних досліджень. Дана дисципліна забезпечує інтегральний підхід до інформації про найбільш значущі перебудови в організмі вищих груп хребетних тварин на різних етапах ембріонального розвитку. Формує науковий світогляд про єдність процесів формування зародка на ранніх етапах онтогенезу у різних систематичних груп, розкриває сучасні проблеми трансплантації, клітинного клонування і стабільності генотипу організму, що забезпечує професіоналізм викладача біології і його професіональну компетентність.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Закономірності онтогенезу» є:
· сформувати теоретичні знання і практичні навички за основними розділами ембріології у відповідності з сучасними вимогами цілісного сприйняття світу;
· отримати уявлення о механізмах, які лежать в основі індивідуального розвитку, ембріональної індукції, о моделях ростових процесів, клітинному клонуванні і значенні даної дисципліни в вивченні проблем клітинних перебудов, генетичних мутацій і вибору організмом можливих шляхів онтогенезу.
Дисципліна «Біологія індивідуального розвитку» викладається на І курсі в ІІ семестрі для здобувачів вищої освіти другого магістерського рівня галузі знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальності 014 Середня освіта (Біологія та здоров'я людини) в наступному обсязі: лекцій – 12 год., практичних занять - 14 год., лабораторних занять – 4 год., самостійної роботи - 60 год.
Предметом вивчення дисципліни " Біологія індивідуального розвитку " є механізми, які лежать в основі індивідуального розвитку організму, процеси прогенезу, запліднення, ембріональної індукції, молекулярно-генетичні основи механізмів клітинної диференціації, процеси детермінації і регуляції в нормальному розвитку, закономірності онтогенетичного розвитку організмів, життєві цикли, метаморфоз, моделі ростових процесів, механізм репаративної і фізіологічної регенерації, причини аномалій розвитку і механізми старіння організму.
Метою викладання навчальної дисципліни «Біологія індивідуального розвитку» є ознайомлення студентів з історією становлення науки, починаючи з часів Аристотеля і закінчуючи найсучаснішими досягненнями експериментальної ембріології на базі молекулярно-генетичних досліджень. Дана дисципліна забезпечує інтегральний підхід до інформації про найбільш значущі перебудови в організмі вищих груп хребетних тварин на різних етапах ембріонального розвитку. Формує науковий світогляд про єдність процесів формування зародка на ранніх етапах онтогенезу у різних систематичних груп, розкриває сучасні проблеми трансплантації, клітинного клонування і стабільності генотипу організму, що забезпечує професіоналізм викладача біології і його професіональну компетентність.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Біологія індивідуального розвитку» є:
· сформувати теоретичні знання і практичні навички за основними розділами ембріології у відповідності з сучасними вимогами цілісного сприйняття світу;
· отримати уявлення о механізмах, які лежать в основі індивідуального розвитку, ембріональної індукції, о моделях ростових процесів, клітинному клонуванні і значенні даної дисципліни в вивченні проблем клітинних перебудов, генетичних мутацій і вибору організмом можливих шляхів онтогенезу.
Вибіркова дисципліна «Радіобіологія» передбачає викладення комплексного підхіду вчення про екосистеми, їх структуру, функціонування, обмін речовин та енергії, різноманіття екосистем світу, уявленням про екологічні ніші, закономірності сукцесій під впливом антропогенного навантаження та подальшою трансформацією природних систем, а також для ознайомлення здобувача з основними закономірностями дії іонізуючих випромінювань на живі організми та їх угрупування.
Метою вивчення дисципліни «Радіобіологія» є: формування у студентів розуміння особливостей функціонування екосистем, їх генезису, структурної особливості, еволюції та динаміки, а також розуміння теоретичних основ закономірностей дії іонізуючих випромінювань на живі організми та їх угрупування з метою набуття умінь та навичок, пов’язаних із радіаційною безпекою країни та протирадіаційного захисту.