Інтегрована навчальна дисципліна для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня навчання різних факультетів ХНПУ імені Г.С.Сковороди, викладається на першому році навчання
Дисципліна «Сучасні еволюційні концепції» викладається
на 1 курсі в 1 та 2-му
семестрах для здобувачів вищої освіти другого магістерського рівня
галузі знань 09 Біологія спеціальності 091 Біологія
(Лекцій - 10 год., практичних робіт – 20 год., самостійної роботи – 60 год.)
та галузі знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальності 014
Середня освіта (Біологія та здоров'я людини) (Лекцій - 10 год., практичних
робіт – 20 год., самостійної роботи – 60 год.).
Мета навчальної дисципліни «Сучасні еволюційні концепції»
- формування природно наукового світогляду, біологічного мислення, поглиблення
розуміння закономірностей розвитку органічного світу, формування біоцентричного
світогляду майбутніх фахівців.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Сучасні еволюційні концепції»є:
· розкриття невирішених проблем СТЕ;
· висвітлення основних методів вивчення еволюційного процесу в альтернативних теоріях еволюції;
· визначення основних напрямків та шляхів еволюції органічного світу в наукових та ненаукових альтернативних теоріях;
· визначення місця людини в системі світу тварин та її еволюція з точки зору альтернативних теорій;
· визначення методологічного та світоглядного значення альтернативних еволюційних теорій;
· формування природно-наукового світогляду, біологічного мислення.
Дисципліна «Основи еволюційного вчення» викладається на 4 курсі у7 та 8-му семестрах для здобувачів вищої освіти першого бакалаврського рівня галузі знань 09 Біологія спеціальності 091 Біологія (Лекцій - 20 год., лабораторних робіт - 18 год., практичних робіт – 10 год., самостійної роботи - 72 год.) та галузі знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальності 014 Середня освіта (Біологія та здоров'я людини) (Лекцій - 20 год., лабораторних робіт - 18 год., практичних робіт – 10 год., самостійної роботи - 72 год.).
Мета та завдання навчальної дисципліни
Метою навчальної дисципліни «Основи еволюційного вчення» є формування у сучасного вчителя біології науково-біологічного мислення, біоцентричного світогляду, що базується на теоретичних знаннях про фактори, рушійні сили, механізми та напрями історичного розвитку життя на Землі, та володіє розумінням методів формування еволюційного світогляду у майбутніх учнів закладів середньої освіти.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Основи еволюційного вчення» є:
- оволодіння еволюційним вченням, як теоретичною, методологічною та світоглядною основою біологічної науки ;
- опанування теорій походження всесвіту та життя на землі;
- розкриття закономірностей розвитку органічного світу ;
- висвітлення основних методів вивчення еволюційного процесу ;
- визначення напрямків та шляхів еволюції органічного світу ;
- з’ясування ролі еволюційних законів ;
- розкриття факторів та рушійних сил еволюції ;
- формування критичного мислення через дискусійні питання щодо визнання факторів і механізмів проходження еволюційних змін;
- визначення місця людини в системі світу тварин та її еволюція ;
- формування природно-наукового світогляду, біологічного мислення.
Навчальна дисципліна викладається у другому семестрі для збодувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня навчання на третьому курсу у спеціальностей 091 Біологія і 014 Середня освіта (Біологія та здоров'ья людини).
Призначення навчальної дисципліни полягає у формуванні знань про: основні закономірності географічного поширення та розселення організмів та їх ценозів на планеті; сучасний стан біомів та біот; філогенетичні зв’язки клітинних організмів, їх виникнення, морфологічна еволюція, еволюція циклів розвитку та способів розмноження.
Дисципліна "Мікробіологія з основами вірусології"
викладається на ІІІ курсі в 5-му семестрі для
здобувачів вищої освіти першого бакалаврського рівня галузі знань 09 Біологія
спеціальності 091 Біологія (Лекцій - 12 год.,
лабораторних робіт - 36 год., самостійної роботи - 72 год.). та
галузі знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальності 014
Середня освіта (Біологія та здоров'я людини) (Лекцій - 12 год.,
лабораторних робіт - 36 год., самостійної роботи - 72 год.).
Мікробіологія з основами вірусології – галузь біології, що вивчає прокаріотичні клітини та неклітинні форми життя.
Будову, функції, генетичні особливості, екологію та систематику мікроорганізмів, їх вплив на здоров’я людини та захисні механізми імунної системи.
Метою вивчення навчальної дисципліни «Мікробіологія з основами вірусології» є засвоєння студентами морфологічних, фізіологічних і культуральних ознак мікроорганізмів; вивчення біохімічних процесів, зумовлених їх життєдіяльністю; визначення ролі мікроорганізмів у круговороті речовин у природі, змін якості харчових продуктів та можливих захворювань. Курс передбачає не лише познайомити майбутніх вчителів основ здоров’я з представниками царств прокаріотів і вірусів, а й розкрити значення мікробіологічної науки у розв’язанні сучасних глобальних проблем промисловості, сільського господарства, екології, медицини.
Завдання вивчення навчальної дисципліни:
сформувати у здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти систему наукових знань з мікробіології.
- ознайомити майбутніх вчителів з різноманітністю мікроорганізмів,
- сформувати уявлення про роль мікроорганізмів у природі та житті людини;
- дати поняття про структуру прокаріотичної клітини;
- ознайомити студентів з систематикою, генетикою, фізіологією і екологією
мікроорганізмів;
- висвітлити значення антибіотиків та їх вплив на бактерії і організм людини;
- дати поняття про природу і походження неклітинних форм життя;
- ознайомити з морфологією та хімічним складом вірусів;
- висвітлити питання поширення СНІДу та інших вірусних хвороб;
Дисципліна «Основи екології та охорони
навколишнього середовища» викладається на ІІІ
курсі в 6-му семестрі для здобувачів вищої освіти
першого бакалаврського рівня галузі знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальності 016 Спеціальна
освіта (Лекцій - 12 год., лабораторних робіт - 14 год., практичних
робіт – 10 год., самостійної роботи - 54
год.)
Метою викладання навчальної дисципліни «Основи екології та охорони навколишнього середовища» є формування загального уявлення про структурну організацію і особливості функціонування біосфери, екосистем, популяцій, а також сприяння розвитку у студентів розуміння особистої відповідальності за наслідки антропічного впливу на стан природного середовища. Формування еколого-природоохоронної свідомості студентів до зваженого й бережливого відношення до природи, на основі якого ґрунтуються наукові засади організації різнобічного використання її ресурсів та охорони довкілля.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Основи екології та охорони навколишнього середовища» є:
– ознайомлення студентів з предметом та методами, сучасними напрямками екологічних досліджень, їх прикладним значенням;
– формування у студентів понятійного апарату сучасної екологічної науки;
– поглиблення знань студентів щодо зв’язків організмів та їх угруповань із середовищем існування;
– формування у студентів власного ставлення до екологічних проблем на основі отриманих екологічних знань та певних наукових фактів;
– формування чітких і обґрунтованих уявлень про взаємодію і взаємозв’язок усіх компонентів у природі, соціальній і технологічній сферах, про стратегію і тактику збереження й стабільного розвитку життя на Землі;
– оволодіння прийомами раціоналізації життєдіяльності людини, орієнтованими на зниження антропогенного впливу на навколишнє середовище і забезпечення безпеки особистості та суспільства;
– формування культури безпеки та ризик-орієнтованого мислення, яке дозволяє питання безпеки і збереження навколишнього середовища існування людини розглядати як найважливіші пріоритети життєдіяльності людини;
– розробити шляхи заповідання унікальних у науково-природознавчому і народногосподарському відношеннях географічних ландшафтів.
Дисципліна «Екологія людини» викладається на 4 курсі у 7 та 8-му семестрах для здобувачів вищої освіти першого бакалаврського рівня галузі знань 09 Біологія спеціальності 091 Біологія (Лекцій - 10 год., лабораторних робіт - 20 год., , самостійної роботи - 45 год.) та галузі знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальності 014 Середня освіта (Біологія та здоров'я людини) (Лекцій - 10 год., лабораторних робіт - 20 год., самостійної роботи - 45 год.).
Мета та завдання навчальної дисципліни - розкриття механізмів функціонування системи "природа-суспільство". Висвітлення еколого-економічних проблем співіснування людини з навколишнім середовищем. Формування екологічного світогляду.
формування у студентів чітких і обґрунтованих уявлень про взаємодію і взаємозв’язок всіх компонентів у природі, соціальній і технологічній сферах, про стратегію і тактику збереження й сталого розвитку життя на Землі. – визначити роль людства та людини як у великої системи; – розкрити наукові основи екології людських популяцій; – визначити загальні принципи охорони життєвого середовища, факторів, що забезпечують збереження фізичної, психічної і моральної цілісності людини; – розкрити роль основних екологічних законів у функціонуванні життя на організменому, популяційному, екосистемному, та біосферному рівнях на прикладі популяції людини.
Дисципліна "Загальна екологія" викладається на ІІІ курсі в 5 та 6-му семестрах для здобувачів вищої освіти першого бакалаврського рівня галузі знань 09 Біологія спеціальності 091 Біологія (Лекцій - 16 год., лабораторних робіт - 18 год., практичних робіт – 8 год., самостійної роботи - 63 год.) та галузі знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальності 014 Середня освіта (Біологія та здоров'я людини) (Лекцій - 16 год., лабораторних робіт - 18 год., практичних робіт – 8 год., самостійної роботи - 63 год.).
Мета та завдання навчальної дисципліни
Метою викладання навчальної дисципліни «Загальна екологія» є формування загального уявлення про структурну організацію і особливості функціонування біосфери, екосистем, популяцій, а також сприяння розвитку у студентів розуміння особистої відповідальності за наслідки антропічного впливу на стан природного середовища.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Загальна екологія» є
– ознайомлення студентів з предметом та методами, сучасними напрямками екологічних досліджень, їх прикладним значенням;
– формування у студентів понятійного апарату сучасної екологічної науки;
– поглиблення знань студентів щодо зв’язків організмів та їх угруповань із середовищем існування;
– формування у студентів власного ставлення до екологічних проблем на основі отриманих екологічних знань та певних наукових фактів;
– використання різних методів у екологічних дослідженнях.
Вивчення курсу передбачає формування у студентів знань про:
– стан та сучасну проблематику наукових досліджень в галузі екології, використання різних методів досліджень;
– усвідомлення загальних особливостей взаємодії організмів і угруповань із середовищем існування, пристосувань до впливу певних екологічних факторів;
– знання принципів організації та функціонування екосистем;
– визначення можливостей практичного застосування інформації про стан екосистем для їх охорони, розробки наукових засад раціонального використання природних ресурсів.
Навчальна дисципліна "Зоологія безхребетних" викладаеться у слухачів вищої освіти пешого (бакалаврського) рівня навчання галузі знань 01 Середня освіта, спеціальності 014 Середня освіта (Біологія та здоров'я людини) на 1 курсі у 1-2 семестрі.
На вивчення відводиться 150 годин (16 год. - лекції, 44 год. - лабораторні роботи, 90. год. - самостійна робота)
Навчальна дисципліна "Зоологія безхребетних" викладаеться у слухачів вищої освіти пешого (бакалаврського) рівня навчання галузі знаньалузі знань 09 Біологія, спеціальності 091 Біологія на 1 курсі у 1-2 семестрі.
На вивчення відводиться 180 годин (16 год. - лекції, 56год. - лабораторні роботи, 108. год. - самостійна робота)
Анотація
"Зоологія безхребетних" – навчальна дисципліна, що вивчає різноманітних представників безхребетних тварин від одноклітинних до багатоклітинних вторинноротих. У ході ознайомлення здобувачів вищої освіти з навчальною дисципліною передбачено вивчення основних методів зоологічного дослідження, викладено коротку історію розвитку зоології, надано загальну характеристику безхребетних, їх систематичне положення.
Здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня навчання мають змогу проаналізувати та засвоїти особливості морфо-анатомічної будови безхребетних, особливості їх розмноження, різноманітність циклів розвитку. На прикладі найбільш типових представників безхребетних надається можливість дослідити та порівняти їх біологію, екологію, еволюційне походження, філогенетичні зв’язки, практичне значення у природі та житті людини.
Паралельно з вивченням безпосередньо зоологічних аспектів робиться наголос на міждисциплінарні зв’язки з іншими природничими науками: генетикою, цитологією, гістологією, анатомією, фізіологією, медициною та сільським господарством. Після вивченні кожної систематичної групи безхребетних здобувач вищої освіти отримає перелік питань для самостійного опрацювання та поглиблення знань.
Мета та завдання навчальної дисципліни
Метою викладання навчальної дисципліни «Зоологія безхребетних» є підготовка сучасного фахівця з науково-біологічним мисленням, який має тверді теоретичні знання та володіє практичними навичками у роботі з зоологічними об’єктами.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Зоологія безхребетних» є:
- набуття основних знань з зоології безхребетних на рівні сучасних досягнень;
- ознайомлення з великою різноманітністю безхребетних тварин, їх біологією, екологією, систематикою та ін.;
- формування спеціальних навичок для наукової, науково-дослідницької та педагогічної діяльності;
- надання можливості використання отриманих знань у раціональному природокористуванні та охороні навколишнього середовища.
Нормативна дисципліна для здобувачів III року навчання першого (бакалаврського) рівня вищої освіти галузі знань 09 Біологія, спеціальності 091 Біологія.
Курс "Охорона природи та заповідна справа" – формує комплексний підхід до вивчення системи міжнародних, державних і громадських заходів, спрямованих на збереження, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, в тому числі на збереження видового різноманіття (генофонду) флори і фауни Землі, а також її надр, водних ресурсів, атмосферного повітря і, відповідно, на збереження природних умов розвитку людського суспільства.
ЗООЛОГІЯ ХРЕБЕТНИХ
Навчальна дисципліна викладається на ІІ курсі в ІІІ – ІV семестрах для здобувачів вищої освіти І-го бакалаврського рівня галузі знань 09 Біологія, спеціальності 091 Біологія (Лекції – 24 год., лабораторні – 36 год., семінарські – 12 год., самостійна робота - 108 год.), та галузі знань 01 Освіта (Педагогіка) спеціальності 014 Середня освіта Біологія здоров’я людини (Лекції – 24 год., лабораторні – 36 год., самостійна робота - 90 год.).
Метою викладання навчальної дисципліни «Зоологія хребетних» є
формування наукового світогляду, яке направлене на розуміння зв’язків, явищ,
еволюційних процесів, що відбувались і відбуваються в тваринному світі,
формування екологічної культури і бережного відношення до природи.
Основні завдання навчальної дисципліни:
1. ознайомлення з основними принципами морфофункціональності організації представників типу Chordata, на основі яких вивчити їх будову;
2. сформувати систему знань щодо основних напрямів еволюції систем органів у представників типу Chordata. Проілюструвати шляхи ускладнення будови систем органів тварин;
3. навчити працювати з роздатковим матеріалом, атласом скелетів тварин, порівнювати та аналізувати ускладнення будови тварин, вирішувати творчі завдання.
ГІСТОЛОГІЯ
З ОСНОВАМИ ЕМБРІОЛОГІЇ
Навчальна дисципліна викладається на І курсі в ІІ семестрі (з 04.01.2021 р.) для здобувачів вищої освіти І-го бакалаврського рівня галузі знань 09 Біологія, спеціальності 091 Біологія (Лекції – 14 год., лабораторні – 22 год., самостійна робота - 54 год.), та галузі знань 01 Освіта (Педагогіка) спеціальності 014 Середня освіта Біологія здоров’я людини (Лекції – 14 год., лабораторні – 22 год., самостійна робота - 54 год.).
Основні завдання навчальної дисципліни:
1. ознайомлення з основними етапами ембріонального розвитку та формуванням організму і його будовою на тканинному рівні;
2. сформувати систему знань щодо цілісного уявлення про ембріональний та постембріональний розвиток організму тварин та людини на прикладі тканинного рівня;
3. навчити працювати з мікроскопом, розглядати та читати гістологічні препарати, аналізувати та порівнювати будову тканин у різних тварин.
Дисципліна «Закономірності онтогенезу» викладається на І курсі в ІІ семестрі для здобувачів вищої освіти другого магістерського рівня галузі знань 09 Біологія спеціальності 091 Біологія в наступному обсязі: лекцій – 12 год., практичних занять - 14 год., лабораторних занять – 4 год., самостійної роботи - 60 год.
Предметом вивчення дисципліни "Закономірності онтогенезу" є механізми, які лежать в основі індивідуального розвитку організму, процеси прогенезу, запліднення, ембріональної індукції, молекулярно-генетичні основи механізмів клітинної диференціації, процеси детермінації і регуляції в нормальному розвитку, закономірності онтогенетичного розвитку організмів, життєві цикли, метаморфоз, моделі ростових процесів, механізм репаративної і фізіологічної регенерації, причини аномалій розвитку і механізми старіння організму.
Метою викладання навчальної дисципліни «Закономірності онтогенезу» є ознайомлення студентів з історією становлення науки, починаючи з часів Аристотеля і закінчуючи найсучаснішими досягненнями експериментальної ембріології на базі молекулярно-генетичних досліджень. Дана дисципліна забезпечує інтегральний підхід до інформації про найбільш значущі перебудови в організмі вищих груп хребетних тварин на різних етапах ембріонального розвитку. Формує науковий світогляд про єдність процесів формування зародка на ранніх етапах онтогенезу у різних систематичних груп, розкриває сучасні проблеми трансплантації, клітинного клонування і стабільності генотипу організму, що забезпечує професіоналізм викладача біології і його професіональну компетентність.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Закономірності онтогенезу» є:
· сформувати теоретичні знання і практичні навички за основними розділами ембріології у відповідності з сучасними вимогами цілісного сприйняття світу;
· отримати уявлення о механізмах, які лежать в основі індивідуального розвитку, ембріональної індукції, о моделях ростових процесів, клітинному клонуванні і значенні даної дисципліни в вивченні проблем клітинних перебудов, генетичних мутацій і вибору організмом можливих шляхів онтогенезу.
Дисципліна «Біологія індивідуального розвитку» викладається на І курсі в ІІ семестрі для здобувачів вищої освіти другого магістерського рівня галузі знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальності 014 Середня освіта (Біологія та здоров'я людини) в наступному обсязі: лекцій – 12 год., практичних занять - 14 год., лабораторних занять – 4 год., самостійної роботи - 60 год.
Предметом вивчення дисципліни " Біологія індивідуального розвитку " є механізми, які лежать в основі індивідуального розвитку організму, процеси прогенезу, запліднення, ембріональної індукції, молекулярно-генетичні основи механізмів клітинної диференціації, процеси детермінації і регуляції в нормальному розвитку, закономірності онтогенетичного розвитку організмів, життєві цикли, метаморфоз, моделі ростових процесів, механізм репаративної і фізіологічної регенерації, причини аномалій розвитку і механізми старіння організму.
Метою викладання навчальної дисципліни «Біологія індивідуального розвитку» є ознайомлення студентів з історією становлення науки, починаючи з часів Аристотеля і закінчуючи найсучаснішими досягненнями експериментальної ембріології на базі молекулярно-генетичних досліджень. Дана дисципліна забезпечує інтегральний підхід до інформації про найбільш значущі перебудови в організмі вищих груп хребетних тварин на різних етапах ембріонального розвитку. Формує науковий світогляд про єдність процесів формування зародка на ранніх етапах онтогенезу у різних систематичних груп, розкриває сучасні проблеми трансплантації, клітинного клонування і стабільності генотипу організму, що забезпечує професіоналізм викладача біології і його професіональну компетентність.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Біологія індивідуального розвитку» є:
· сформувати теоретичні знання і практичні навички за основними розділами ембріології у відповідності з сучасними вимогами цілісного сприйняття світу;
· отримати уявлення о механізмах, які лежать в основі індивідуального розвитку, ембріональної індукції, о моделях ростових процесів, клітинному клонуванні і значенні даної дисципліни в вивченні проблем клітинних перебудов, генетичних мутацій і вибору організмом можливих шляхів онтогенезу.
Вибіркова дисципліна «Радіобіологія» передбачає викладення комплексного підхіду вчення про екосистеми, їх структуру, функціонування, обмін речовин та енергії, різноманіття екосистем світу, уявленням про екологічні ніші, закономірності сукцесій під впливом антропогенного навантаження та подальшою трансформацією природних систем, а також для ознайомлення здобувача з основними закономірностями дії іонізуючих випромінювань на живі організми та їх угрупування.
Метою вивчення дисципліни «Радіобіологія» є: формування у студентів розуміння особливостей функціонування екосистем, їх генезису, структурної особливості, еволюції та динаміки, а також розуміння теоретичних основ закономірностей дії іонізуючих випромінювань на живі організми та їх угрупування з метою набуття умінь та навичок, пов’язаних із радіаційною безпекою країни та протирадіаційного захисту.
Дисципліна «Основи наукових досліджень» викладається на ІІ курсі в ІІ семестрі для здобувачів вищої освіти першого бакалаврського рівня галузі знань 09 Біологія спеціальності 091 Біологія та галузі знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальності 014 Середня освіта (Біологія та здоров'я людини) в наступному обсязі: лекцій - 12 год., практичних занять - 24 год., самостійної роботи - 54 год.
Наукові дослідження, їх планування та проведення є невід’ємною частиною в підготовці фахівця в галузі біології. Дисципліна «Основи наукових досліджень в біології» призначена підготувати здобувача вищої освіти до самостійного наукового пошуку, викликати у нього науковий інтерес і сформувати необхідні вміння та навички для проведення наукових досліджень та обробки їх результатів.
Навчальна дисципліна «Основи наукових досліджень в біології» передбачає ознайомлення студентів із способами організації наукових досліджень. Допомагає визначитись із подальшими науковою спеціалізацією та методами виконання наукових робіт.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Основи наукових досліджень» є:
· вивчення теорії планування експерименту;
· формування розуміння статистичної обробки отриманих результатів;
· формування принципів організації друкованих наукових праць;
· способи оформлення отриманих даних, їх обробки та інтерпретації;
· робота з науковою літературою та патентами.