Курс покликаний сформувати навички практичного застосування правил українського правопису, систематизувати знання з історії правописних норм, зокрема орфографічних, аналізувати основні принципи українського правопису (фонетичний, морфологічний, історико-традиційний, смисловий / ідеографічний, диференційний), сприяти чіткому засвоєнню поняття "орфограма" і "пунктограма".
Мета курсу:
узагальнити та поглибити теоретичні знання про офіційно-діловий стиль як один із функціональних різновидів сучасної української літературної мови як у її синхронії, так і діахронії;
удосконалити навички укладання ділових паперів відповідно до норм їх формального та змістового оформлення;
більш досконало оволодівати технікою перекладу та редагування текстів офіційно-ділового стилю, ділових паперів зокрема;
сприяти формуванню культури усного та писемного офіційно-ділового мовлення.
Дисципліна "Культура мовлення" розрахована на студентів 2 курсу
Спеціальності 035 Філологія (Українська мова і література)
Лекції - 16 годин
Практичні - 32 години
Модульний контроль - 2 години
Консультація - 2 години
Іспит - 4 години
Змістом дисципліни "Лінгводидактика вищої школи" є інформація про основні стратегії й тактики лінгвістичної освіти у вищих навчальних закладах (профільних і непрофільних), також про форми навчальної діяльності у виші, методи й прийоми викладання дисциплін лінгвістичного циклу. Цьому передує знайомство з відповідними державними стандартами та визначеними в них компетентностями — загальними й предметними.
Дисципліна за вибором для студентів 3 курсу.
Лекції - 24 години.
Практичні заняття - 24 години.
Модульний контроль - 2 години.
Залік - 2 години.
Розклад занять: п'ятниця 11.20-10.50
п'ятниця 13.00 - 14.20
Дисципліна складається з 4 змістових модулів й вивчається впродовж V та VI семестрів.
Комунікативна компетенція (у широкому розумінні уміння спілкуватися з метою обміну інформацією) спрямована на вирішення таких основних завдань:
ефективно отримувати інформацію;
ефективно передавати інформацію;
досягати поставленої мети шляхом переконання співрозмовника й спонукання його до дії;
отримувати додаткову інформацію про співрозмовника (на основі знань про об’єктивні закономірності функціонування мови в суспільстві з метою визначення рівня соціально культурного розвитку людини, її соціального статусу; на основі умінь розрізняти відтінки інформації й голосу співрозмовника, щоб оцінити його емоційний стан); та умінь інтерпретувати зміст його висловлювань і розуміти можливий підтекст;
здійснювати позитивну самопрезентацію – тобто справляти приємне враження на співрозмовника або читача на основі володіння культурою мовлення.