Українські традиції і звичаї (Варенікова О.В.)
каф. Української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова

Дисципліна циклу загальної підготовки для студентів першого (бакалаврського)рівня вищої освіти другого року навчання. Обсяг: 3 кредити, 30 аудиторних годин;, 60 годин самостійної роботи, форма контролю: залікукраїнські традиції

Зарубіжна література ХХ - межі ХХ-ХХІ століть 2 курс (проф. Криворучко С.К.)
каф. Української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова
Призначення навчальної дисципліни «Зарубіжна література 20 та межі 20-21 століть»: узагальнення, систематизація, поглиблення знань, набутих студентами у процесі вивчення історико-літературних дисциплін.
Метою викладання навчальної дисципліни «Зарубіжна література 20 та межі 20-21 століть» є формування у бакалаврів розуміння особливостей історичного шляху зарубіжної літератури та основних тенденцій її розвитку від давнини до сучасності.
Завдання вивчення навчальної дисципліни «Зарубіжна література 20 та межі 20-21 століть» :
  • узагальнення знань з історії зарубіжної літератури;
  • ознайомлення з основними стадіями світового літературного процесу, традиціями і новаторством;
  • формування розуміння основних тенденцій в історичному русі зарубіжної літератури від давнини до сучасності.
 
1.    Мета та завдання навчальної дисципліни
У результаті вивчення навчальної дисципліни відповідно до освітньої програми формуються програмні компетентності.
ІК Здатність розв’язувати складні спеціалізовані практичні завдання в галузі середньої освіти, що передбачає застосування концептуальних методів освітніх наук, психології, теорії та методики навчання літератури та мови і характеризуються комплексністю та невизначеністю умов організації освітнього процесу в закладах середньої освіти Нової української школи.
ЗК 1.Здатність удосконалювати та розвивати свій загальноінтелектуальний і загальнокультурний рівень.
ЗК 8. Готовність здійснювати професійну комунікацію українською та англійською мовами.
ЗК 9. Здатність здійснювати професійну та особистісну самоосвіту, проєктувати подальший освітній маршрут і професійну кар’єру.
ЗК 14. Здатність аналізувати результати наукових досліджень і застосовувати їх у вирішенні конкретних освітніх і дослідницьких задач.
ФК 3. Готовність вивчати стан і потенціал керованої системи та її макро- і мікрооточення шляхом використання комплексу методів стратегічного та оперативного аналізу.
ФК 7. Готовність до здійснення педагогічного проєктування освітнього середовища, освітніх програм і індивідуальних освітніх маршрутів учнів з зарубіжної літератури.
ФК 8. Здатність проєктувати форми та методи контролю якості освіти, а також різні види контрольно-вимірювальних матеріалів, у тому числі, на основі інформаційних технологій і на основі застосування закордонного досвіду.
ФК 10. Здатність вивчати та формувати культурні потреби та підвищувати культурно-освітній рівень різних верств населення.
ФК 13. Готовність до використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій для вирішення культурно-освітніх задач.
 
У результаті опанування змісту навчальної дисципліни здобувачі мають досягнути таких програмових результатів навчання:
ПРН 3. Знати сучасні концепції, завдання, зміст, методи, організаційні форми і засоби загальної середньої освіти; особливості та інструментарій психолого-педагогічного супроводу освітнього процесу з зарубіжної літератури.
ПРН 4. Уміти аналізувати і застосовувати сучасні підходи до навчання, розвитку, виховання й соціалізації учнів, що визначені Державним стандартом загальної середньої освіти, Концепцією «Нова українська школа».
ПРН 6. Аналізувати історію створення і формування світової наукової думки, етапи її становлення, тенденції розвитку.
ПРН 7. Використовувати досягнення сучасної науки для здійснення аналізу стану наукової літератури з фаху; використовувати новітні досягнення науки у власних наукових дослідженнях.
ПРН 8. Планувати педагогічну діяльність, визначати і обґрунтовувати педагогічні задачі; вибирати комплекс ефективних систем та педагогічних технологій у професійній діяльності.
ПРН 9. Володіти методами і прийомами навчання зарубіжної літературі у школі.
ПРН 14.Застосувати основні теоретичні положення методики навчання зарубіжної літератури на рівні, що потрібні для досягнення інших результатів освітньої програми.
 
Формулювання результатів навчання для обов’язкових дисциплін має базуватися на результатах навчання, визначених відповідною освітньою програмою (програмних результатах навчання) та деталізувати їх. Формулювання результатів навчання мають зазначати рівень їх сформованості, наприклад, через його достатність для вирішення певного класу завдань професійної діяльності та/або подальшого навчання за освітньою програмою.
Фольклорна практика
каф. Української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова

У цьому розділі подаються мета, завдання та вимоги щодо проходження навчальної фольклорної практики здобувачами першого року навчання першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.

Українська література II половини XIX ст. (проф. Левченко Н.М.))
каф. Української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова

Обов’язкова навчальна дисципліна «Українська література ІІ-ої половини ХІХ ст.» складена відповідно до освітньої програми підготовки фахівців першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, галузі знань – 01 Освіта/Педагогіка,  спеціальності –  014 Середня освіта (Українська мова і література)

Курс «Українська література ІІ-ої половини ХІХ ст.» посідає важливе місце в системі професійної підготовки фахівця-словесника. Він спрямований на зацікавлення здобувачів освіти художнім твором як специфічним засобом пізнання художньої картини світу й людини в ньому, одним із чинників формування української ідентичності майбутнього вчителя, поглиблення навичок аналізу художнього тексту з урахуванням індивідуальної творчої манери (стилю) письменника в контексті цього періоду та з позицій новітніх методик прочитання тексту. Предметом вивчення курсу є закономірності розвитку української літератури ІІ половини ХІХ ст.


Українська література ІІ половини ХХ століття - початку ХХІ століття
каф. Української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова

Пропонований курс охоплює великий часовий проміжок: поміж Другою і Третьою світовими війнами. Тож логіці людини війни (а також інших глобальних катастроф) підпорядковані усі складники історії літератури цього часу. 

У межах курсу розрізняються 2 модулі. 

Перщий модуль - майже півстолітній період від 1939 року до 1986 року, виокремлений внаслідок застосування воєнно-катастрофальної оптики, - передбачає вивчення найбільш складних явищ : від парадоксу інтелектуальної свободи людини війни та повоєнного часу, проявленого в неореалізмі Олександра Довженка та у філософському романі-кітчі Олеся Гончара, до культурної людиини  шістдесятниці Ірини Жиленко  та постщістдесятників Григорія Чубая або представників Київської школи поезії , до загадки автора історичного роману Павла Загребельного в час тріумфу "смерті автора" в європейській філософії, до новизни "Чорнобильського жанру" тощо.

Другий модуль - від середини 1980-х до сьогодні - передбачає використання тієї ж оптики у просторі відстеження складних процесів та окремих вузлів постгуманізму / постмодернізму в українській літературі (за нюансованого окреслення всієї множини його трансформацій), а також у повороті до цінностей людини модернізму, що був викликаний останньою війною. Головні постаті в цій частині курсу - Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Ігор Римарук, Тарас Прохасько, Сергій Жадан, Костянтин Москалець, Неда Неждана, Софія Андрухович тощо. 

Українська література І половини ХІХ століття
каф. Української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова

Дисципліна для студентів 1 та 2 курсу 

українського мовно-літературного факультету денної та заочної форми навчання

 

 

Нова українська література (проф. Левченко Н.М.)
каф. Української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова

Шифр і назва спеціальності

035 Філологія*Українська мова і література

Назва освітньої програми

Українська мова і література

Рівень вищої освіти

1-й. Бакалавр

Цикл дисципліни

 професійної підготовки

Шифр за навчальним планом

 

курс ІІ

семестр(и) вивчення ІІІ

загальна кількість годин 90

кредитів 3

з них аудиторних 36

позааудиторних 54


Зміст навчальної дисципліни

Курс «Нова українська література» викладається у Харківському національному педагогічному університеті ім. Г. С. Сковороди на українському мовно-літературному факультеті ім. Г. Квітки-Основ’яненка, кафедрою української літератури та журналістики ім. профессора Леоніда Ушкалова, м. Харків, вул. Валентинівська, 2, 226-А.

Лекції, практичні заняття, консультації з курсу відбуваються 1 раз на тиждень згідно з розкладом

Тривалість курсу 3-ій семестр ІІ-го курсу.

Обсяг курсу 18 год. лекційних, 18 годин практичних занять на одну групу та 54 години самостійної роботи.

Форма курсу.  Нормативний, викладання якого здійснюється через проведення лекцій, практичних занять та консультацій для кращого розуміння тем; очний і заочний.

Модульний контроль виконується у формі письмової контрольної роботи.

Підсумковий контроль – іспит.

Остаточна оцінка за рівень опанування курсу «Нова українська література» вираховується шляхом плюсування балів, виставлених за іспит (найвищий бал – 40), і балів, набраних студентом впродовж семестру (найвищий бал – 60).


Політика навчальної дисципліни

З метою забезпечення належного рівня засвоєння курсу «Нова українська література» та успішного складання іспиту кожен здобувач повинен ознайомитися й дотримуватися вимог, викладених у «Положенні про організацію освітнього процесу в ХНПУ імені Г.С.Сковороди» (http://smc.hnpu.edu.ua/files/Polozhennya/17_1_Polozhennya_osvintiy_protses_HNPU_2016.pdf ) та «Кодексі академічної доброчесності ХНПУ імені Г.С. Сковороди» (http://hnpu.edu.ua/sites/default/files/files/Normat_dokum/kodeks_dobrochesnist.pdf), а також викладач і студенти мають узгодити  комунікаційну модель.

Наприклад, у мережі Viber створити групу, де обмінюватися необхідною для навчального процесу інформацією, а також користуватися Інтернет-платформами, наприклад, Zoom чи Midl під час дистанційного навчання.

Студенти не мають пропускати лекції та семінарські заняття. Про відсутність з огляду на поважні  причини повідомляти викладача заздалегідь, щоб узгодити алгоритм відпрацювання пропущених тем.

Студенти повинні здавати й захищати самостійні роботи та завдання у визначені терміни, за роботу, яка подається на перевірку викладачеві пізніше встановленого терміну, буде зніматися 0,5 бала.

Регулярно переглядати лекційний матеріал.

Обов’язковою є присутність студента на модульному та підсумковому контролях.

Обов’язковою є системність і регулярність роботи здобувача вищої освіти з навчальною і науковою літературою, самостійне виконання всіх видів навчальних завдань з перспективою розгортання аргументованої оригінальної думки. Копіювання або відтворення результатів чужої роботи, зокрема неправомірне використання матеріалів мережі Інтернет, кваліфікується як порушення правил і норм академічної доброчесності.

Рівень успіху навчання здобувача вищої освіти забезпечується послідовністю набирання кредитів від 60 до 100 балів, необхідних для опанування бажаного ступеня. Якщо накопичувальний бал нижче 60 балів, здобувач вважається неуспішним і може бути відрахований відповідно до «Положення про організацію освітнього процесу в Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди (у новій редакції)».


Пререквізити і постреквізити

навчальної дисципліни

 Дисципліна «Нова українська література» базується на знаннях, здобутих студентами під час вивчення основ літературознавства, давньої української літератури, світової літератури, історії України, всесвітньої історії, філософії.

Знання літературознавчого інструментарію, теоретичних засад вивчення літературного процесу, тенденцій розвитку давньої української літератури, історичного й культурного світового контексту формують фахові компетентності студентів, зокрема навички аналізу літературного процесу, літературної школи, індивідуального стилю письменника та окремих художніх текстів.

Знання, здобуті під час вивчення цієї дисципліни, потрібні для засвоєння курсів з історії української літератури ХХ ст., сучасної української літератури, теорії літератури, літературної критики, методики викладання української літератури в школі й ЗВО, а також – а також сприяють створенню моделі виховання етичних, естетичних, патріотичних засад, джерелом для яких є біографії письменників і сюжети творів.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 3 кредити ЄКТС 90 годин.

 Характеристика навчальної дисципліни

 

Курс «Нова українська література» є однією з базових під час підготовки за спеціальністю: 035 Філологія. Українська мова і література.

Предметом курсу є вивчення історії української літератури ХІХ століття, становлення й розвитку літературних напрямів сентименталізму, романтизму, реалізму, модернізму, які впливали на формування  індивідуальних стилів письменників цього періоду.

Метою викладання курсу «Нова українська література»  є ознайомлення студентів із загальними закономірностями українського літературного процесу ХІХ ст. на основі з’ясування провідних тенденцій розвитку суспільної й естетичної думки та аналізу творчості чільних представників вітчизняного письменства цієї доби як цілісної ідейно-художньої системи.

Основними завданнями вивчення курсу «Нова українська література»   є:

·       вивчення художніх творів, які репрезентують прикметні риси українського літературного процесу ХІХ ст.;

·       розгляд особливостей індивідуального стилю письменників цієї доби;

·       поглиблення знань студентів щодо принципів періодизації літературного процесу, особливостей розвитку напрямів та течій у вітчизняному письменстві ХІХ ст.;

·       ознайомлення студентів з найвизначнішими здобутками української літературної критики та журналістики ХІХ ст.;

·       забезпечення розуміння студентами місця та ролі української літератури ХІХ ст. в контексті європейського та світового письменства;

·       розширення теоретико-літературних знань студентів;

·       формування вміння оперувати відомостями про традиції та новаторство в літературному процесі;

·       розвиток творчих здібностей студентів;

·       вивчення художніх творів, які репрезентують характерні особливості розвитку української прози, лірики й драми ХІХ ст.;

·       розгляд специфіки індивідуального стилю письменників цієї доби;

·       вдосконалення навичок філологічного аналізу прозових, ліричних та драматичних творів;

·       розвиток культури мислення студентів, умінь та навичок ведення дискусії;

·       розширення теоретико-літературних знань студентів;

·       сприяння усвідомленню діалектичної єдності об’єктивного і суб’єктивного, раціонального та емоційного, абстрактного і конкретного в художньому образі;

·       вивчення творів письменника, визначення його місця та ролі в історії українського та світового письменства;

·       вміння шукати потрібну інформацію й обирати необхідні джерела в Інтернет-ресурсах;

·       актуалізація знань про літературу як засобу формування суспільної та індивідуальної свідомості;

·       формування високих естетичних смаків;

·       виховання почуття національної гідності, патріотизму, поваги до свого народу, його історії, мови та культури.