каф. Української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова

У цьому розділі подаються мета, завдання та вимоги щодо проходження навчальної фольклорної практики здобувачами першого року навчання першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.

Обов’язкова навчальна дисципліна «Українська література ІІ-ої половини ХІХ ст.» складена відповідно до освітньої програми підготовки фахівців першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, галузі знань – 01 Освіта/Педагогіка,  спеціальності –  014 Середня освіта (Українська мова і література)

Курс «Українська література ІІ-ої половини ХІХ ст.» посідає важливе місце в системі професійної підготовки фахівця-словесника. Він спрямований на зацікавлення здобувачів освіти художнім твором як специфічним засобом пізнання художньої картини світу й людини в ньому, одним із чинників формування української ідентичності майбутнього вчителя, поглиблення навичок аналізу художнього тексту з урахуванням індивідуальної творчої манери (стилю) письменника в контексті цього періоду та з позицій новітніх методик прочитання тексту. Предметом вивчення курсу є закономірності розвитку української літератури ІІ половини ХІХ ст.

Пропонований курс охоплює великий часовий проміжок: поміж Другою і Третьою світовими війнами. Тож логіці людини війни (а також інших глобальних катастроф) підпорядковані усі складники історії літератури цього часу. 

У межах курсу розрізняються 2 модулі. 

Перщий модуль - майже півстолітній період від 1939 року до 1986 року, виокремлений внаслідок застосування воєнно-катастрофальної оптики, - передбачає вивчення найбільш складних явищ : від парадоксу інтелектуальної свободи людини війни та повоєнного часу, проявленого в неореалізмі Олександра Довженка та у філософському романі-кітчі Олеся Гончара, до культурної людиини  шістдесятниці Ірини Жиленко  та постщістдесятників Григорія Чубая або представників Київської школи поезії , до загадки автора історичного роману Павла Загребельного в час тріумфу "смерті автора" в європейській філософії, до новизни "Чорнобильського жанру" тощо.

Другий модуль - від середини 1980-х до сьогодні - передбачає використання тієї ж оптики у просторі відстеження складних процесів та окремих вузлів постгуманізму / постмодернізму в українській літературі (за нюансованого окреслення всієї множини його трансформацій), а також у повороті до цінностей людини модернізму, що був викликаний останньою війною. Головні постаті в цій частині курсу - Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Ігор Римарук, Тарас Прохасько, Сергій Жадан, Костянтин Москалець, Неда Неждана, Софія Андрухович тощо. 

Дисципліна для студентів 1 та 2 курсу 

українського мовно-літературного факультету денної та заочної форми навчання

Курс для відпрацювання навичок роботи у Moodle

Курс 1, семестр 1

Зміст навчальної дисципліни

Курс «Нова українська література» викладається у Харківському національному педагогічному університеті ім. Г. С. Сковороди на українському мовно-літературному факультеті ім. Г. Квітки-Основ’яненка, кафедрою української літератури та журналістики ім. профессора Леоніда Ушкалова, м. Харків, вул. Валентинівська, 2, 226-А.

Лекції, практичні заняття, консультації з курсу відбуваються 1 раз на тиждень згідно з розкладом

Тривалість курсу 3-ій семестр ІІ-го курсу.

Обсяг курсу 18 год. лекційних, 18 годин практичних занять на одну групу та 54 години самостійної роботи.

Форма курсу.  Нормативний, викладання якого здійснюється через проведення лекцій, практичних занять та консультацій для кращого розуміння тем; очний і заочний.

Модульний контроль виконується у формі письмової контрольної роботи.

Підсумковий контроль – іспит.

Остаточна оцінка за рівень опанування курсу «Нова українська література» вираховується шляхом плюсування балів, виставлених за іспит (найвищий бал – 40), і балів, набраних студентом впродовж семестру (найвищий бал – 60).

Політика навчальної дисципліни

З метою забезпечення належного рівня засвоєння курсу «Нова українська література» та успішного складання іспиту кожен здобувач повинен ознайомитися й дотримуватися вимог, викладених у «Положенні про організацію освітнього процесу в ХНПУ імені Г.С.Сковороди» (http://smc.hnpu.edu.ua/files/Polozhennya/17_1_Polozhennya_osvintiy_protses_HNPU_2016.pdf ) та «Кодексі академічної доброчесності ХНПУ імені Г.С. Сковороди» (http://hnpu.edu.ua/sites/default/files/files/Normat_dokum/kodeks_dobrochesnist.pdf), а також викладач і студенти мають узгодити  комунікаційну модель.

Наприклад, у мережі Viber створити групу, де обмінюватися необхідною для навчального процесу інформацією, а також користуватися Інтернет-платформами, наприклад, Zoom чи Midl під час дистанційного навчання.

Студенти не мають пропускати лекції та семінарські заняття. Про відсутність з огляду на поважні  причини повідомляти викладача заздалегідь, щоб узгодити алгоритм відпрацювання пропущених тем.

Студенти повинні здавати й захищати самостійні роботи та завдання у визначені терміни, за роботу, яка подається на перевірку викладачеві пізніше встановленого терміну, буде зніматися 0,5 бала.

Регулярно переглядати лекційний матеріал.

Обов’язковою є присутність студента на модульному та підсумковому контролях.

Обов’язковою є системність і регулярність роботи здобувача вищої освіти з навчальною і науковою літературою, самостійне виконання всіх видів навчальних завдань з перспективою розгортання аргументованої оригінальної думки. Копіювання або відтворення результатів чужої роботи, зокрема неправомірне використання матеріалів мережі Інтернет, кваліфікується як порушення правил і норм академічної доброчесності.

Рівень успіху навчання здобувача вищої освіти забезпечується послідовністю набирання кредитів від 60 до 100 балів, необхідних для опанування бажаного ступеня. Якщо накопичувальний бал нижче 60 балів, здобувач вважається неуспішним і може бути відрахований відповідно до «Положення про організацію освітнього процесу в Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди (у новій редакції)».

Пререквізити і постреквізити

навчальної дисципліни

 Дисципліна «Нова українська література» базується на знаннях, здобутих студентами під час вивчення основ літературознавства, давньої української літератури, світової літератури, історії України, всесвітньої історії, філософії.

Знання літературознавчого інструментарію, теоретичних засад вивчення літературного процесу, тенденцій розвитку давньої української літератури, історичного й культурного світового контексту формують фахові компетентності студентів, зокрема навички аналізу літературного процесу, літературної школи, індивідуального стилю письменника та окремих художніх текстів.

Знання, здобуті під час вивчення цієї дисципліни, потрібні для засвоєння курсів з історії української літератури ХХ ст., сучасної української літератури, теорії літератури, літературної критики, методики викладання української літератури в школі й ЗВО, а також – а також сприяють створенню моделі виховання етичних, естетичних, патріотичних засад, джерелом для яких є біографії письменників і сюжети творів.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 3 кредити ЄКТС 90 годин.

 Характеристика навчальної дисципліни

Курс «Нова українська література» є однією з базових під час підготовки за спеціальністю: 035 Філологія. Українська мова і література.

Предметом курсу є вивчення історії української літератури ХІХ століття, становлення й розвитку літературних напрямів сентименталізму, романтизму, реалізму, модернізму, які впливали на формування  індивідуальних стилів письменників цього періоду.

Метою викладання курсу «Нова українська література»  є ознайомлення студентів із загальними закономірностями українського літературного процесу ХІХ ст. на основі з’ясування провідних тенденцій розвитку суспільної й естетичної думки та аналізу творчості чільних представників вітчизняного письменства цієї доби як цілісної ідейно-художньої системи.

Основними завданнями вивчення курсу «Нова українська література»   є:

·       вивчення художніх творів, які репрезентують прикметні риси українського літературного процесу ХІХ ст.;

·       розгляд особливостей індивідуального стилю письменників цієї доби;

·       поглиблення знань студентів щодо принципів періодизації літературного процесу, особливостей розвитку напрямів та течій у вітчизняному письменстві ХІХ ст.;

·       ознайомлення студентів з найвизначнішими здобутками української літературної критики та журналістики ХІХ ст.;

·       забезпечення розуміння студентами місця та ролі української літератури ХІХ ст. в контексті європейського та світового письменства;

·       розширення теоретико-літературних знань студентів;

·       формування вміння оперувати відомостями про традиції та новаторство в літературному процесі;

·       розвиток творчих здібностей студентів;

·       вивчення художніх творів, які репрезентують характерні особливості розвитку української прози, лірики й драми ХІХ ст.;

·       розгляд специфіки індивідуального стилю письменників цієї доби;

·       вдосконалення навичок філологічного аналізу прозових, ліричних та драматичних творів;

·       розвиток культури мислення студентів, умінь та навичок ведення дискусії;

·       розширення теоретико-літературних знань студентів;

·       сприяння усвідомленню діалектичної єдності об’єктивного і суб’єктивного, раціонального та емоційного, абстрактного і конкретного в художньому образі;

·       вивчення творів письменника, визначення його місця та ролі в історії українського та світового письменства;

·       вміння шукати потрібну інформацію й обирати необхідні джерела в Інтернет-ресурсах;

·       актуалізація знань про літературу як засобу формування суспільної та індивідуальної свідомості;

·       формування високих естетичних смаків;

·       виховання почуття національної гідності, патріотизму, поваги до свого народу, його історії, мови та культури.