Фольклор народів світу і література Давнього світу
каф. Зарубіжної лiтератури та слов’янських мов імені професора Михайла Гетманця

Метою вивчення навчальної дисципліни «Фольклор народів світу і література Давнього світу» є формування у студентів уявлень про усну народну творчість як один з різновидів народного мистецтва та основу писемної літератури, про специфічні особливості фольклору та закономірності його розвитку; про систему фольклорних жанрів, а також про початковий етап розвитку світової писемної літератури, зокрема основними етапами розвитку давньогрецької і римської літератур від фольклорно-міфологічних витоків до початку нової культурно-історичної епохи (періоду Середньовіччя).


Основними завданнями вивчення дисципліни «Фольклор народів світу» є ознайомлення студентів зі специфікою фольклору як виду народного мистецтва, основними етапами його розвитку та типами світового фольклору – архаїчним, класичним та сучасним, а також з різними видами схожих явищ, які притаманні фольклорам різних народів (типологічними, генетичними та історико-культурними), та причинами їх виникнення; формування уявлень про генезис давньогрецької і римської літератур, їх періодизацію, особливості переходу від фольклору з його синкретичним характером до власно художньої творчості у різноманітних жанрових формах, від анонімної літературної традиції до авторських творів, а також аналіз кращих літературних зразків.


Історія російської літератури ХХ століття
каф. Зарубіжної лiтератури та слов’янських мов імені професора Михайла Гетманця

Даний навчальний курс ґрунтується на знаннях про літературу як специфічну область духовної культури і має світоглядно-професійний  характер. Складовими елементами дисципліни є конкретні факти історико-літературного процесу 1890 – 1917 рр., найбільш характерні і значимі прозаїчні, поетичні і драматичні твори російської літератури даного періоду, особливості і історична доля літературних жанрів.   
Теоретико-методологійною базою курсу є роботи теоретиків літератури кінця Х1Х – ХХ ст., у яких обгрунтовані соціальна природа, специфіка, закономірності розвитку, етико-естетична роль художньої літератури, а також визначені принципи розгляду і оцінки літературного процесу даного періоду і конкретних літературних творів, - зокрема, С.Венгерова, В.Жирмунського, М.Бахтіна,
Г.Бєлої, Г.Абрамовича, Ю.Борєва, Ю.Лотмана, З.Мінц, В.Келдиша, М.Голубкова, Є.Добренка та  ін.