В навчальній дисципліні «Додаткові питання методики навчання математики» будуть проаналізовані особливості  шкільних програм і підручників для класів з поглибленим вивченням математики базової школи, та методика поглибленого навчання математики учнів базової школи.

 

Мета вивчення навчальної дисципліни.

 

Метою вивчення навчальної дисципліни «Додаткові питання методики навчання математики» є забезпечення опанування студентами методики математики як науки, змісту й особливостей шкільних програм і підручників для класів з поглибленим вивченням математики, можливостей використання інформаційних технологій у навчальному процесі, формування і розвитку професійних якостей та особистості майбутнього фахівця, - вчителя, здатного сприяти свідомому і міцному засвоєнню учнями класів з поглибленим вивченням математики базової школи системи математичних знань, умінь і навичок.

 

Завдання вивчення навчальної дисципліни.

 

1)      Ознайомити студентів зі змістом, принципами, методами й організаційних формами поглибленого навчання математики;

2)      розкрити специфіку курсів поглибленого вивчення математики в основній школі;

3)      навчити застосовувати цілепокладання і відбір навчального матеріалу та засобів навчання відповідно до поставлених цілей і сформульованих навчальних задач;

4)      навчити складати календарний і тематичний плани вивчення математики в певному класі; виходячи з річного плану, підготовленості учнів, власних можливостей;

5)      навчити проектувати зміст кожного уроку в класах з поглибленим вивченням математики, використовуючи відповідні засоби навчання, вибирати необхідний для засвоєння учнями фактичний матеріал, виділяти складні для розуміння учнями питання, планувати використання засобів наочності та ІКТ.

В навчальній дисципліні «Методика навчання математики» будуть проаналізовані особливості  шкільних програм і підручників для загальноосвітніх навчальних закладів та розкриті зміст, принципи, методи й організаційні форми навчання математики в загальноосвітніх навчальних закладах.

 

Мета вивчення навчальної дисципліни.

 

Метою вивчення навчальної дисципліни «Методика навчання математики» є забезпечення опанування студентами методики математики як науки, змісту й особливостей шкільних програм і підручників для різних типів шкіл, можливостей використання інформаційних технологій у навчальному процесі, формування і розвитку професійних якостей та особистості майбутнього фахівця, - вчителя, здатного сприяти свідомому і міцному засвоєнню учнями системи математичних знань, умінь і навичок.

 

Завдання вивчення навчальної дисципліни.

 

1)      Ознайомити студентів зі змістом, принципами, методами й організаційних формами  навчання математики в загальноосвітніх навчальних закладах;

2)      навчити застосовувати цілепокладання і відбір навчального матеріалу та засобів навчання відповідно до поставлених цілей і сформульованих навчальних задач;

3)      навчити складати календарний і тематичний плани вивчення математики в певному класі; виходячи з річного плану, підготовленості учнів, власних можливостей;

навчити проектувати зміст кожного уроку математики, використовуючи відповідні засоби навчання, вибирати необхідний для засвоєння учнями фактичний матеріал, виділяти складні для розуміння учнями питання, планувати використання засобів наочності та ІКТ для проведення уроків різних типів та позакласних заходів з математики; аналізувати та оцінювати поведінку учнів; здійснювати самоаналіз проведених уроків і позакласних заходів.

Метою викладання навчальної дисципліни «Олімпіадні задачі з математики» є ознайомити студентів з методами розв’язування олімпіадних задач та сформувати вміння застосовувати ці методи до розв’язування задач різних типів.


Основними завданнями вивчення дисципліни «Олімпіадні задачі з математики» є розвиток математичного і логічного мислення студентів; розвиток загальної культури мислення (уміння висловлювати думки, робити висновки, виділяти істотні ознаки, аналізувати, узагальнювати, висувати гіпотези, вчитися ставити питання); формування гнучкості, самостійності, раціональності, критичності мислення; розвиток вміння застосовувати знання в нестандартних ситуаціях.

Резюме курсу «Математична логіка і теорія алгоритмів»

 

Інформація про курс. Курс обов’язкової навчальної дисципліни «Математична логіка і теорія алгоритмів» рекомендовано здобувачам вищої освіти першого (бакалаврського) рівня, які навчаються за спеціальністю 014 Середня освіта (Математика). Тривалість курсу: 90 годин (3 кредити за ЕСTS).

Передумовами вивчення дисципліни є: по-перше, закони та форми мислення, які ведуть до пізнання істини, що передбачає застосування математичних методів для вивчення загальних структур (форм) правильного мислення; по-друге, процес доведення математичних теорем, математичні теорії як інструмент дослідження основ математики; по-третє, міждисциплінарні зв’язки зі шкільним курсом математики, алгеброю і теорією чисел, математичним аналізом, геометрією, дискретною математикою, інформатикою, цифровою технікою, теоретичною фізикою та іншими точними науками.

Метою навчання дисципліни “Математична логіка і теорія алгоритмів” є :

– засвоєння студентами знань з основ науки (формалізація математичної мови, формалізований аксіоматичний метод побудови математичних теорій, що охоплює логічні засоби та їх складники: мова, аксіоми, правила висновків, проблеми несуперечності, повноти, розв’язуваності теорій);

– розвиток логічної і математичної культури майбутнього вчителя математики, самостійності мислення у побудові міркувань, доведенні теорем, пізнанні суті поняття доведення та логічного виводу для глибокого засвоєння основних математичних понять, розуміння логічних основ математики, логічної структури шкільного курсу математики;

– формування наукового світогляду студентів, погляду на математику як єдину дедуктивну систему задля їхнього становлення як суб’єктів навчально-професійної діяльності.

Основними завданнями вивчення дисципліни  є:

1. Схарактеризувати місце математичної логіки в системі математичних наук, структурі математичних теорій.

2. Надати відомості про науково-понятійний апарат логіки, її теоретичні положення (основні закони логік висловлень і предикатів; володіти основними ідеями курсу, вільно оперувати теоретичними відомостями в процесі математичних міркувань тощо).

3. Навчити майбутніх учителів математики:

- застосовувати теоретичні знання для розв'язання задач курсу математичної логіки, задач суміжних курсів; аналізувати міркування, встановлювати істинність тверджень;

- технічно виконувати логічні перетворення формул на базі алгебр висловлень і предикатів, зокрема у застосуванні кванторів;

- формально доводити формули числення висловлень (теореми);

- використовувати отримані знання для розв'язання задач ШКМ, бачити в змісті, методах і логічній структурі навчального матеріалу наявність загальнокультурного, прикладного і творчого компоненту;

- досліджувати математичні теорії методами математичної логіки; аналізувати їх придатність до розв’язання проблеми;

- тлумачити неповноту і принципову обмеженість методу формалізації;

- застосовувати додатки логіки до логіко-математичної практики: розв’язання текстових математичних і логічних задач; аналіз і синтез дискретних пристроїв задля розуміння принципів функціонування найпростіших і складних електронно-обчислювальних машин.

- поняттям і методам математичної логіки, які можуть бути застосовані у шкільній практиці задля реалізації прикладної спрямованості курсу;

- використовувати методи математичної логіки для обґрунтування чи спростування найрізноманітніших тверджень, гіпотез; аналізу логічної структури міркувань; аналізу і синтезу цифрових автоматів, елементів сучасної електронно-обчислювальної техніки, можливостей автоматизації логічних процесів, дослідження проблем штучного інтелекту задля усвідомленого використання засобів сучасних інформаційних технологій.