Історія середніх віків

Навчальна дисципліна «Історія середніх віків» є однією із важливих та фундаментальних дисциплін, які викладаються для здобувачів першого (бакалаврського) рівня спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія). У ній розглядається історія виникнення, розвитку та занепаду феодалізму в країнах Західної Європи та Візантії упродовж понад як тисячі років від падіння Західної Римської імперії у 476 р. до кінця XV ст., для Візантійської імперії – до 1453 р. Вивчення курсу дасть можливість з’ясувати середньовічні витоки європейської цивілізації, простежити риси наступності між Античністю та Середніми віками, а також між середньовічним та сучасним суспільством.

Мета вивчення навчальної дисципліни «Історія середніх віків» – формування чіткого уявлення про значення феодального періоду в історії Західної Європи, а також місця середньовічної Західної Європи в історії світової цивілізації.

Завдання вивчення навчальної дисципліни:

1.     Дослідити історію окремих західноєвропейських країн в епоху Раннього і Високого Середньовіччя.

2.     Визначити етапи розвитку західноєвропейських країн у V – XV ст. та їх особливості.

3.     Засвоїти основні дефініції основоположних понять доби Середньовіччя та виробити систему понятійного апарату.

4.     Виявити спільне та різне у розвиткові окремих європейських регіонів (західного, південно-західного, центральноєвропейського, північного).

5.     Проаналізувати доступні середньовічні джерела, праці відомих медієвістів.

6. Охарактеризувати культурний розвиток європейських народів в епоху Раннього і Високого Середньовіччя.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 3,5 кредити ЄКТС 105 годин.