Опис навчальної дисципліни 

Призначення навчальної дисципліни. Предмет вивчення навчальної дисципліни «Етноконфесійні конфлікти на Сході (ХХ – початок ХХІ ст.)» – конфлікти на етнічному та релігійному ґрунті в афро-азійських суспільствах у новітній час. Розвиток сучасних міжнародних відносин, які відрізняє не лише|не лише| висока динамічність, але й складність і багатовимірність|багатомірний|, призвів до зростання частоти групових контактів. Розширення «площини|площини| зіткнення» представників різних цивілізацій і культур вимагає адекватного розуміння мотивів поведінки, особливостей етнопсихології, етнічного та конфесійного факторів, які впливають на конфліктогенність у регіонах Сходу|.

Мета вивчення навчальної дисципліни «Етноконфесійні конфлікти на Сході (ХХ – початок ХХІ ст.)» ‒ дати студентам комплексне уявлення про причини, типи і наслідки сучасних внутрішньополітичних конфліктів та їхню специфіку в окремих країнах Азії та Африки, пов’язану з неоднорідним етнічним і конфесійним складом населення, в контексті сучасної політичної ситуації, на рівні регіонів і світу в цілому.

 Завдання вивчення навчальної дисципліни «Етноконфесійні конфлікти на Сході (ХХ – початок ХХІ ст.)»: 1) розглянути особливості соціально-економічного, суспільно-політичного, духовно-культурного розвитку етнічних груп і конфесійних меншин Сходу, співвідношення їхніх потреб, інтересів, цінностей; 2) проаналізувати внутрішні та зовнішні причини етнічної й конфесійної конфліктогенності афро-азійських країн на сучасному етапі, стратегії офіційної влади у вирішенні національного питання та досягненні релігійної стабільності суспільства; 3) дослідити ідеології, рушійні сили, мотивацію учасників, способи мобілізації, стадії, механізми, форми прояву конфліктів і шляхи їх вирішення; 4) знати регіональну специфіку вогнищ міжетнічних і міжконфесійних конфліктів; 5) виявляти основні проблеми, пов’язані із впливом етноконфесійних конфліктів на міжнародні політичні процеси; 6) проаналізувати питання участі регіональних і міжнародних організацій у процесі врегулювання конфліктів.

У результаті опанування змісту навчальної дисципліни здобувачі мають досягнути таких програмних результатів навчання:

ПРН 1 – знати періодизацію історії Сходу, основні історичні процеси та події, пов’язані із розвитком конфліктів у регіонах південноазійської, південно-східноазійської, мусульманської цивілізацій, «Чорної Африки» в новітній час.

ПРН 2 ‒ володіти спеціальною термінологією навчальної дисципліни.

ПРН 3 ‒ знати основні методологічні підходи та напрями, володіти інформацією про основи конфліктології.

ПРН 4 ‒ здобути знання з історіографії для сучасних наукових дискусій про закономірності розвитку міжконфесійних комунікацій у країнах Сходу, що належать до різних цивілізацій; причини виникнення міжетнічних і міжконфесійних конфліктів, сутність, особливості протікання і вплив на міждержавні відносини в регіонах Близького, Середнього Сходу, Маґрибу, Південно-Східної Азії, а також на міжнародні відносини в цілому; оцінки процесів конфліктогенності періоду «холодної війни» та після її закінчення ‒ в глобалізованому світі; методи й форми попередження конфліктів, їх нейтралізації та вирішення на сучасному етапі.

ПРН 5 ‒ збирати, обробляти, узагальнювати інформацію для створення ґрунтовної бази знань про етноконфесійні конфлікти в світі та країнах Сходу.

ПРН 6 ‒ розглядати суспільні явища в розвитку, за конкретно-історичних умов епохи та регіональних особливостей;

ПРН 7 ‒ мати загальні географічні, політичні та культурологічні відомості про країни і регіони, що вивчаються; показувати їх на карті.

ПРН 8 ‒ формулювати оцінку розвитку та перспектив вирішення міжетнічних і релігійних конфліктів, діяльності міжнародних організацій, громадських, політичних, наукових діячів у цьому полі, виявляти власну позицію щодо контроверсійних питань навчальної дисципліни.

ПРН 9 ‒ здійснювати компаративний аналіз особливостей протікання етноконфесійних конфліктів у регіонах Сходу, виявляти їх вплив на міждержавні, регіональні та міжнародні відносини.

ПРН 10 ‒ працювати з джерелами інформації, інтегрувати їх зміст, визнавати і сприймати різноманітність критичного аналізу й оцінок джерел; володіти навичками історіографічного аналізу, удосконалювати вміння самостійно працювати з науковою, науково-популярною та довідковою літературою, історичними джерелами та критично їх аналізувати, усвідомлено застосовувати теоретичні знання для розв’язання практичних завдань.

ПРН 11 ‒ інтегрувати знання, отримані в процесі вивчення «Історії Стародавнього Сходу», «Історії Середньовічного Сходу», «Нової історії Азії та Африки», «Новітньої історії Азії та Африки», «Історії міжнародних відносин», «Етнології», «Релігієзнавства», «Соціології», «Політології» в єдиний комплекс гуманітарних дисциплін.

ПРН 12 ‒ усвідомлювати під час вивчення навчальної дисципліни значущість загальнолюдських цінностей.