Навчальна дисципліна «Етноконфесійні конфлікти на Сході» є дисципліною вільного вибору для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти. Загальна кількість годин – 150 (5 кредитів ECTS). Розрахована на 30 годин лекцій, 20 годин семінарських занять і 100 години самостійної роботи для студентів денної форми навчання. Форма семестрового контролю ‒ залік.
Призначення навчальної дисципліни. Предмет вивчення навчальної дисципліни «Етноконфесійні конфлікти на Сході (ХХ – початок ХХІ ст.)» – конфлікти на етнічному та релігійному ґрунті в афро-азійських суспільствах у новітній час. Розвиток сучасних міжнародних відносин, які відрізняє не лише|не лише| висока динамічність, але й складність і багатовимірність|багатомірний|, призвів до зростання частоти групових контактів. Розширення «площини|площини| зіткнення» представників різних цивілізацій і культур вимагає адекватного розуміння мотивів поведінки, особливостей етнопсихології, етнічного та конфесійного факторів, які впливають на конфліктогенність у регіонах Сходу|.
Мета вивчення навчальної дисципліни «Етноконфесійні конфлікти на Сході (ХХ – початок ХХІ ст.)» ‒ дати студентам комплексне уявлення про причини, типи і наслідки сучасних внутрішньополітичних конфліктів та їхню специфіку в окремих країнах Азії та Африки, пов’язану з неоднорідним етнічним і конфесійним складом населення, в контексті сучасної політичної ситуації, на рівні регіонів і світу в цілому.
Завдання вивчення навчальної дисципліни «Етноконфесійні конфлікти на Сході (ХХ – початок ХХІ ст.)»: 1) розглянути особливості соціально-економічного, суспільно-політичного, духовно-культурного розвитку етнічних груп і конфесійних меншин Сходу, співвідношення їхніх потреб, інтересів, цінностей; 2) проаналізувати внутрішні та зовнішні причини етнічної й конфесійної конфліктогенності афро-азійських країн на сучасному етапі, стратегії офіційної влади у вирішенні національного питання та досягненні релігійної стабільності суспільства; 3) дослідити ідеології, рушійні сили, мотивацію учасників, способи мобілізації, стадії, механізми, форми прояву конфліктів і шляхи їх вирішення; 4) знати регіональну специфіку вогнищ міжетнічних і міжконфесійних конфліктів; 5) виявляти основні проблеми, пов’язані із впливом етноконфесійних конфліктів на міжнародні політичні процеси; 6) проаналізувати питання участі регіональних і міжнародних організацій у процесі врегулювання конфліктів.