Метою викладання навчальної дисципліни «Теорія та практика масової інформації та історія розвитку спічрайтингу» є на основі широкого кола джерел і новітніх здобутків історичної науки ознайомити студентів з основами теорії масового спілкування та інформації, дати розуміння про становлення і розвиток спічрайтингу від часів античності до сьогодення; сформулювати уявлення про масову комунікацію як середовище, в якому працюють різні фахівці; усвідомити місце спічрайтингу в системі підготовки фахівця  зв’язків з громадськістю.

 

Основними завданнями вивчення дисципліни «Теорія та практика масової інформації та історія розвитку спічрайтингу» є практичне ознайомлення з основними засобами переконання і здійснення вербального та невербального впливу на аудиторію; зі специфікою підготовки різних видів промов за сферою і цільовим спрямуванням; вироблення практичних професійних навичок в галузі спічрайтингу; вироблення умінь та навичок, які забезпечать застосування набутих знань з навчальної дисципліни «Теорія та практика масової інформації та історія розвитку спічрайтингу» у повсякденній діяльності, для орієнтації у ЗМІ, масмедіа, оцінки суспільних явищ і подій.

 

У результаті вивчення навчальної дисципліни відповідно до освітньої програми формуються програмні компетентності:

 

ІК. Здатність розв’язувати складні спеціалізовані практичні завдання в галузі середньої освіти, що передбачає застосування концептуальних методів освітніх наук та історичної науки, проводити наукові дослідження та здійснювати інновації, доносити власні висновки, а також уміти їх обґрунтовувати, що передбачає застосування міждисциплінарних теорій та методів.

ЗК 1. Компетентність у галузі науки – свідоме використання студентами пізнавальних здібностей для набуття, застосування, управління знаннями.

ЗК 2. Мовна і комунікативна компетентність – використання мови як засобу для усної та письмової комунікації, обміну знаннями, ідеями, емоціями, наполегливість, уміння відповідати за себе та зрілі рішення, уміння співпрацювати.

ЗК 3. ІКТ компетентність – впевнене і критичне використання технологій інформаційного суспільства для роботи та спілкування, сукупність знань, умінь і навичок виконання різних видів інформаційної діяльності і ціннісне ставлення до цієї діяльності.

ЗК 4. Соціальна компетентність – здатність обмінюватися інформацією, спілкуватися, встановлювати і підтримувати соціальні зв’язки, здатність до співпраці, розв'язання проблем, взаєморозуміння.

ЗК 5. Особистісна компетентність – формування системи цінностей, пов’язаних із саморозвитком та самовдосконаленням у професійній діяльності, обізнаність у власних сильних і слабких сторонах, здатність до самоаналізу, ідентифікації і розвитку індивідуальних позитивних якостей.

ЗК 6. Міжособистісна компетентність – уміння будувати суб’єктно-суб’єктні відносини у професійній діяльності, здатність до активної співпраці та інтеграції в прагненні до мети спільно з іншими людьми, установами, організаціями.

ЗК 7. Практична компетентність – здатність застосовувати на практиці знання та дослідницькі вміння, готовність до прийняття самостійних рішення, відповідальність за результати діяльності.

ФК 1. Історична – знання змісту та методології фундаментальних і спеціальних історичних дисциплін.

ФК 2. Хронологічна – здатність орієнтуватися в історичному часі, застосовувати періодизацію як способу пізнання історичного процесу.

ФК 3. Просторова – здатність студентів орієнтуватися в історичному просторі.

ФК 4. Інформаційно-мовленнєва – ефективно й грамотно працювати з різними джерелами історичної інформації та будувати усні та письмові висловлення щодо історичних фактів, історичних постатей та історичної теорії.

ФК 5. Логічна – здатність визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу й пояснення історичних фактів, явищ, процесів.

ФК 6. Дослідницька – здатність використовувати науковий інструментарій для теоретичних та експериментальних досліджень у навчальній, практичній і професійній діяльності.

ФК 7. Інформаційна – працювати з різними джерелами інформації , аналізувати, синтезувати, узагальнювати та використовувати її для навчання.

ФК 8. Практична – готовність до самостійної роботи, здатність застосовувати накопичені теоретичні знання на практиці, готовність до організації краєзнавчих студій у професійній діяльності.

ФК 9. Аксіологічна компетенція – здатність студентів формулювати оцінки та версії історичного руху й розвитку.

ФК 10. Науково-методична компетентність – здатність до застосування системи педагогічних, психологічних, предметних знань та професійно-методичних умінь, які базуються на знаннях дидактики. Компетентність у сфері інновацій та вдосконалення – поінформованість з проблем інновацій в галузі освіти, використання різноманітних освітніх технологій і засобів навчання.

 

Предмет вивчення навчальної дисципліни – теорія і практика підготовки  усних публічних виступів для різних сфер діяльності.

 

Передумови вивчення дисципліни оволодіння фаховими компетентностями, що формуються під час вивчення  «Україна: історія і сучасні реалії», 1.11 «Історія України ранньомодерного часу».

 

Результати навчання за дисципліною

У результаті опанування змісту навчальної дисципліни здобувачі мають досягнути таких програмних результатів навчання:

 

ПРН 1. Демонструвати базові знання про сутність історичних процесів і явищ, що відбулися протягом даного періоду; основних дат, імен визначних історичних діячів.

ПРН 2. Знати назви географічних об’єктів, історичні терміни й поняття; склад потенційної та реальної джерельної бази, що містить факти та первинну інформацію про певні явища й процеси; історіографічну традицію та ситуацію щодо дослідження і висвітлення конкретних подій та вчинків історичних постатей.

ПРН 3. Володіння методами критичного аналізу історичної інформації, отриманої з різних джерел та ефективно використовувати її як доказову базу для власних висновків і концепцій.

ПРН 4. Знати і розуміти методологічні принципи аналізу історичних явищ у світовому цивілізаційному розвої.

ПРН 5.Вміти самостійно здійснювати періодизацію й аналізувати процеси зародження і творення суспільства, соціальних структур і об’єднань людей, економіки, культури, побуту, відносин із сусідніми країнами нашої держави.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 5 кредитів ЄКТС 150 годин.