Дисципліна «БІОСФЕРОЛОГІЯ, ОСНОВИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ» викладається на І курсі в ІІІ семестрі для здобувачів вищої освіти другого магістерського рівня галузі знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальностей 014 Середня освіта (Біологія та здоров'я людини) та 014 Середня освіта (Природничі науки) в наступному обсязі: лекцій - 20 год., практичних занять - 20 год., самостійної роботи - 80 год.
Метою курсу є опанування студентами біосферно-ноосферною концепцією, зокрема знаннями про особливості структури, складу й енергетики глобальної екосистеми Землі (біосфери), механізмів та закономірностей її функціонування, ролі живої речовини в еволюції планети Земля.
Завдання вивчення дисципліни полягають у:
− формуванні екологічної культури та свідомості студентів, на основі біосферно-ноосферної концепції українського вченого В.І. Вернадського.
− вивченні структурно-функціональної організації глобальної екосистеми Землі та її основних структурних компонентів, меж поширення живих організмів та ролі обмежуючих факторів у їх розподілі в біосфері;
− виявленні закономірностей та механізмів функціонування біосфери, основних геохімічних процесів й функції живої речовини в колообігах хімічних елементів, динаміки та еволюції біосфери, її ноосферного етапу.
− визначенні змін стану довкілля за допомогою методів біоіндикації і різних організмів-біоіндикаторів
− вмінні правильно використовувати отримані теоретичні знання у своїй професійній діяльності щодо визначення суті екологічних проблем довкілля, запобігання екологічно негативних наслідків господарської діяльності людей, самостійно розробляти практичні заходи щодо покращення екологічного стану екосистем і біосфери загалом й нейтралізації існуючих екологічних загострень.
Дисципліну «Біосферологія та біоіндикація довкілля» пропонуємо для здобувачів І курсу вищої освіти другого магістерського рівня галузі знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальності 014 Середня освіта (Біологія та здоров'я людини) у ІІ семестрі в обсязі: лекцій – 20 год., практичних занять – 10 год., лабораторних занять – 10 год., самостійної роботи – 80 год.
«Біосферологія та біоіндикація довкілля» є невід’ємною частиною в
підготовці фахівця в галузі біології та здоров’я людини.
Мета курсу - формування світоглядної біосферно-ноосферної концепції сприйняття глобальної екосистеми Землі, закономірностей функціонування біосфери, основних геохімічних процесів й функцій живої речовини в колообізі хімічних елементів, динаміку та еволюцію біосфери, ноосферний етап розвитку біосфери Землі та екологічні механізми, що обумовлюють зміни стану довкілля і можливості їх визначення за допомогою методів біоіндикації.
Завдання вивчення дисципліни полягають у:
− формуванні екологічної культури та свідомості студентів, на основі біосферно-ноосферної концепції українського вченого В.І. Вернадського.
− вивченні структурно-функціональної організації глобальної екосистеми Землі та її основних структурних компонентів, меж поширення живих організмів та ролі обмежуючих факторів у їх розподілі в біосфері;
− виявленні закономірностей та механізмів функціонування біосфери, основних геохімічних процесів й функції живої речовини в колообігах хімічних елементів, динаміки та еволюції біосфери, її ноосферного етапу.
− визначенні змін стану довкілля за допомогою методів біоіндикації і різних організмів-біоіндикаторів
− вмінні правильно використовувати отримані теоретичні знання у своїй професійній діяльності щодо визначення суті екологічних проблем довкілля, запобігання екологічно негативних наслідків господарської діяльності людей, самостійно розробляти практичні заходи щодо покращення екологічного стану екосистем і біосфери загалом й нейтралізації існуючих екологічних загострень.
Навчальна практика з зоології хребетних здійснюється у формі регулярних екскурсій, які супроводжуються збором фактичного матеріалу про фауну місцевості та його подальшою обробкою в камеральних умовах, самостійними спостереженнями студентів з освоєнням елементарних методик.
Під час екскурсій студенти навчаються правильно вести польові щоденники, занотовувати до них власні спостереження, фіксувати тварин, або явища за допомогою керівника
По завершенні практики проводиться захист студентських звітів та їх оцінювання. З-поміж головних завдань навчальної практики варто відзначити наступні:
1. Ознайомити студентів з основними еколого-фауністичними комплексами хребетних тварин району практики, продемонструвати різноманіття видів та складну структуру взаємозв’язків та взаємодій тварин між собою та з довкіллям.
2. Ознайомити студентів з видовою структурою фауни хребетних основних типів біотопів; біологічними особливостями фонових видів, їх значенням.
3. Навчити студентів ідентифікувати основних представників хребетних тварин за зовнішніми ознаками, голосом та характерними слідами життєдіяльності.
4. Навчити планувати та здійснювати зоологічні екскурсії, закладати тривалі спостереження за тваринами, збирати тематичні колекції та матеріали для музейних фондів з мінімізацією шкоди для довкілля.
5. Сформувати уявлення про основні принципи організації та методики проведення самостійних наукових досліджень фауни та екології хребетних тварин.
6. Сформувати еколого-природоохоронний світогляд студентів. За підсумками навчальної практики з зоології хребетних студент повинен:
знати:
- найбільш уживані методики вивчення біології та екології хребетних тварин; - найтиповіші види хребетних тварин основних біотопів району практики;
- екологічні особливості типових представників хребетних тварин свого регіону;
- екологічні групи хребетних тварин різних екосистем; - характерні риси адаптації тварин до умов середовища.
вміти:
- здійснювати польові та стаціонарні спостереження за тваринами;
- візуально та акустично ідентифікувати види тварин в польових умовах;
- визначати тварин за слідами їх життєдіяльності;
- відбирати матеріали та зразки для аналізу в камеральних умовах;
- працювати з визначниками хребетних тварин.
Курс викладається здобувачам другого (магістерського) освітнього рівня спеціальності 091 "Біологія" у 2 семестру 1 (5) курсу обсягом 4 кредити: 10 лекційних годин, 32 години практичних робіт та 78 годин самостійної роботи.
Форма підсумкового контролю — залік.
У курсі випрацьовується низка компетентностей та професійних вмінь відповідно до освітнього стандарту, зокрема, використання біостатистичних методів під час біологічних досліджень, їх можливості та обмеження; застосування прийомів цифрової статистичної обробки та комп’ютерного моделювання.
.
Вибіркова дисципліна «Радіобіологія» передбачає викладення комплексного підхіду вчення про екосистеми, їх структуру, функціонування, обмін речовин та енергії, різноманіття екосистем світу, уявленням про екологічні ніші, закономірності сукцесій під впливом антропогенного навантаження та подальшою трансформацією природних систем, а також для ознайомлення здобувача з основними закономірностями дії іонізуючих випромінювань на живі організми та їх угрупування.
Метою вивчення дисципліни «Радіобіологія» є: формування у студентів розуміння особливостей функціонування екосистем, їх генезису, структурної особливості, еволюції та динаміки, а також розуміння теоретичних основ закономірностей дії іонізуючих випромінювань на живі організми та їх угрупування з метою набуття умінь та навичок, пов’язаних із радіаційною безпекою країни та протирадіаційного захисту.
Курс викладається у другому семестрі для студентів 3 курсу 091 Біологія
Передбачає проведення досліджень у природі.
Навчальна дисципліна викладається у другому семестрі для збодувачів третього курсу спеціальностей 091 Біологія і 014 Середня освіта (Біологія).
Призначення навчальної дисципліни полягає у формуванні знань про: основні закономірності географічного поширення та розселення організмів та їх ценозів на планеті; сучасний стан біомів та біот; філогенетичні зв’язки клітинних організмів, їх виникнення, морфологічна еволюція, еволюція циклів розвитку та способів розмноження.