Дисципліна «Екологія людини» викладається на 4 курсі у 7 та 8-му семестрах для здобувачів вищої освіти першого бакалаврського рівня галузі знань 09 Біологія спеціальності 091 Біологія (Лекцій - 10 год., лабораторних робіт - 20 год., , самостійної роботи - 45 год.) та галузі знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальності 014 Середня освіта (Біологія та здоров'я людини) (Лекцій - 10 год., лабораторних робіт - 20 год., самостійної роботи - 45 год.).
Мета та завдання навчальної дисципліни - розкриття механізмів функціонування системи "природа-суспільство". Висвітлення еколого-економічних проблем співіснування людини з навколишнім середовищем. Формування екологічного світогляду.
формування у студентів чітких і обґрунтованих уявлень про взаємодію і взаємозв’язок всіх компонентів у природі, соціальній і технологічній сферах, про стратегію і тактику збереження й сталого розвитку життя на Землі. – визначити роль людства та людини як у великої системи; – розкрити наукові основи екології людських популяцій; – визначити загальні принципи охорони життєвого середовища, факторів, що забезпечують збереження фізичної, психічної і моральної цілісності людини; – розкрити роль основних екологічних законів у функціонуванні життя на організменому, популяційному, екосистемному, та біосферному рівнях на прикладі популяції людини.
ГІСТОЛОГІЯ
З ОСНОВАМИ ЕМБРІОЛОГІЇ
Навчальна дисципліна викладається на І курсі в ІІ семестрі (з 04.01.2021 р.) для здобувачів вищої освіти І-го бакалаврського рівня галузі знань 09 Біологія, спеціальності 091 Біологія (Лекції – 14 год., лабораторні – 22 год., самостійна робота - 54 год.), та галузі знань 01 Освіта (Педагогіка) спеціальності 014 Середня освіта Біологія здоров’я людини (Лекції – 14 год., лабораторні – 22 год., самостійна робота - 54 год.).
Основні завдання навчальної дисципліни:
1. ознайомлення з основними етапами ембріонального розвитку та формуванням організму і його будовою на тканинному рівні;
2. сформувати систему знань щодо цілісного уявлення про ембріональний та постембріональний розвиток організму тварин та людини на прикладі тканинного рівня;
3. навчити працювати з мікроскопом, розглядати та читати гістологічні препарати, аналізувати та порівнювати будову тканин у різних тварин.
Навчально-польова практика з навчальної дисципліни
"Зоологія безхребетних"
Анотація
Навчально-польова практика до навчальної дисципліни "Зоологія Безхребетних" це важлива частина при підготовці студента-біолога як майбутнього науковця чи вчителя, що є логічним завершенням вивчення безхребетних тварин. Під час літньої навчально-польової практики закріплюються та поглиблюються знання, які були отримані студентами на лекціях та практичних заняттях впродовж усього року. Вона дає можливість майбутньому вчителю ознайомитись з живими об’єктами у природному середовищі існування, набути навички роботи у польових умовах, ознайомитися з основними методами спостережень та досліджень у природі. Студенти засвоюють прийоми збору, фіксації та утримання безхребетних, насамперед комах, у лабораторних умовах. Вони мають опанувати методики транспортування, навички визначення, етикетування та збереження зборів.
Навчально-польова практика дає змогу ознайомити студентів з видовим різноманіттям тварин, оцінити їх місце у взаємовідносинах між живими організмами. Самостійна робота та виконання ІНДЗ може бути основою для формування курсових або магістерських робіт, проведення наукових досліджень та написання наукових статей.
Навчальна дисципліна "Паразитологія " викладається здобувачам вищої освіти першого рівня (бакалаврського) навчання: галузі знань 01 Середня освіта, спеціальності 014 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини) та галузі знань 09 Біологія, спеціальності 091 Біологія.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 90 годин (3 кредити), з них лекцій - 6 годин, семінарів - 24 години та 56 годин на самостійну роботу.
Предмет охоплює основні теоретичні поняття та визначення медичної та ветеринарної паразитології; представлений у 3 розділах: протозоологія, гельмінтологія, арахноентомологія. Вивчається морфо-анатомічна будова, життєвий цикл паразита, патогенна дія, захворювання та ін. 
Мета та завдання навчальної дисципліни
Метою викладання навчальної дисципліни «Паразитологія» є поглиблення теоретичних знань студентів про сутність і прикладні аспекти медичної та ветеринарної паразитології. Узагальнення інформації про основні паразитарні захворювання, вивчення взаємодії між паразитом та хазяїном, вдосконалення знань про профілактику та сучасні засоби лікування паразитарних захворювань.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Паразитологія» є створення системного підходу щодо розуміння паразитичних організмів на основі уявлень про будову, функціонування та взаємодію в системі хазяїн-паразит; формування поглядів на еволюцію паразитів, як складову частину природи; розширення уявлення про цикли розвитку вільноіснуючих і паразитичних тварин різних таксономічних груп; створення єдиної системи знань про зваємозв’язки між живими організмами.
Інтегрована навчальна дисципліна для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня навчання різних факультетів ХНПУ імені Г.С.Сковороди, викладається на першому році навчання
Нормативна дисципліна для здобувачів III року навчання першого (бакалаврського) рівня вищої освіти галузі знань 09 Біологія, спеціальності 091 Біологія.
Курс "Охорона природи та заповідна справа" – формує комплексний підхід до вивчення системи міжнародних, державних і громадських заходів, спрямованих на збереження, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, в тому числі на збереження видового різноманіття (генофонду) флори і фауни Землі, а також її надр, водних ресурсів, атмосферного повітря і, відповідно, на збереження природних умов розвитку людського суспільства.
Дисципліна «Закономірності онтогенезу» викладається на І курсі в ІІ семестрі для здобувачів вищої освіти другого магістерського рівня галузі знань 09 Біологія спеціальності 091 Біологія в наступному обсязі: лекцій – 12 год., практичних занять - 14 год., лабораторних занять – 4 год., самостійної роботи - 60 год.
Предметом вивчення дисципліни "Закономірності онтогенезу" є механізми, які лежать в основі індивідуального розвитку організму, процеси прогенезу, запліднення, ембріональної індукції, молекулярно-генетичні основи механізмів клітинної диференціації, процеси детермінації і регуляції в нормальному розвитку, закономірності онтогенетичного розвитку організмів, життєві цикли, метаморфоз, моделі ростових процесів, механізм репаративної і фізіологічної регенерації, причини аномалій розвитку і механізми старіння організму.
Метою викладання навчальної дисципліни «Закономірності онтогенезу» є ознайомлення студентів з історією становлення науки, починаючи з часів Аристотеля і закінчуючи найсучаснішими досягненнями експериментальної ембріології на базі молекулярно-генетичних досліджень. Дана дисципліна забезпечує інтегральний підхід до інформації про найбільш значущі перебудови в організмі вищих груп хребетних тварин на різних етапах ембріонального розвитку. Формує науковий світогляд про єдність процесів формування зародка на ранніх етапах онтогенезу у різних систематичних груп, розкриває сучасні проблеми трансплантації, клітинного клонування і стабільності генотипу організму, що забезпечує професіоналізм викладача біології і його професіональну компетентність.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Закономірності онтогенезу» є:
· сформувати теоретичні знання і практичні навички за основними розділами ембріології у відповідності з сучасними вимогами цілісного сприйняття світу;
· отримати уявлення о механізмах, які лежать в основі індивідуального розвитку, ембріональної індукції, о моделях ростових процесів, клітинному клонуванні і значенні даної дисципліни в вивченні проблем клітинних перебудов, генетичних мутацій і вибору організмом можливих шляхів онтогенезу.
Дисципліна «БІОСФЕРОЛОГІЯ, ОСНОВИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ» викладається на І курсі в ІІІ семестрі для здобувачів вищої освіти другого магістерського рівня галузі знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальностей 014 Середня освіта (Біологія та здоров'я людини) та 014 Середня освіта (Природничі науки) в наступному обсязі: лекцій - 20 год., практичних занять - 20 год., самостійної роботи - 80 год.
Метою курсу є опанування студентами біосферно-ноосферною концепцією, зокрема знаннями про особливості структури, складу й енергетики глобальної екосистеми Землі (біосфери), механізмів та закономірностей її функціонування, ролі живої речовини в еволюції планети Земля.
Завдання вивчення дисципліни полягають у:
− формуванні екологічної культури та свідомості студентів, на основі біосферно-ноосферної концепції українського вченого В.І. Вернадського.
− вивченні структурно-функціональної організації глобальної екосистеми Землі та її основних структурних компонентів, меж поширення живих організмів та ролі обмежуючих факторів у їх розподілі в біосфері;
− виявленні закономірностей та механізмів функціонування біосфери, основних геохімічних процесів й функції живої речовини в колообігах хімічних елементів, динаміки та еволюції біосфери, її ноосферного етапу.
− визначенні змін стану довкілля за допомогою методів біоіндикації і різних організмів-біоіндикаторів
− вмінні правильно використовувати отримані теоретичні знання у своїй професійній діяльності щодо визначення суті екологічних проблем довкілля, запобігання екологічно негативних наслідків господарської діяльності людей, самостійно розробляти практичні заходи щодо покращення екологічного стану екосистем і біосфери загалом й нейтралізації існуючих екологічних загострень.
Дисципліна "Загальна екологія" викладається на ІІІ курсі в 5 та 6-му семестрах для здобувачів вищої освіти першого бакалаврського рівня галузі знань 09 Біологія спеціальності 091 Біологія (Лекцій - 16 год., лабораторних робіт - 18 год., практичних робіт – 8 год., самостійної роботи - 63 год.) та галузі знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальності 014 Середня освіта (Біологія та здоров'я людини) (Лекцій - 16 год., лабораторних робіт - 18 год., практичних робіт – 8 год., самостійної роботи - 63 год.).
Мета та завдання навчальної дисципліни
Метою викладання навчальної дисципліни «Загальна екологія» є формування загального уявлення про структурну організацію і особливості функціонування біосфери, екосистем, популяцій, а також сприяння розвитку у студентів розуміння особистої відповідальності за наслідки антропічного впливу на стан природного середовища.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Загальна екологія» є
– ознайомлення студентів з предметом та методами, сучасними напрямками екологічних досліджень, їх прикладним значенням;
– формування у студентів понятійного апарату сучасної екологічної науки;
– поглиблення знань студентів щодо зв’язків організмів та їх угруповань із середовищем існування;
– формування у студентів власного ставлення до екологічних проблем на основі отриманих екологічних знань та певних наукових фактів;
– використання різних методів у екологічних дослідженнях.
Вивчення курсу передбачає формування у студентів знань про:
– стан та сучасну проблематику наукових досліджень в галузі екології, використання різних методів досліджень;
– усвідомлення загальних особливостей взаємодії організмів і угруповань із середовищем існування, пристосувань до впливу певних екологічних факторів;
– знання принципів організації та функціонування екосистем;
– визначення можливостей практичного застосування інформації про стан екосистем для їх охорони, розробки наукових засад раціонального використання природних ресурсів.
Дисципліну «Біосферологія та біоіндикація довкілля» пропонуємо для здобувачів І курсу вищої освіти другого магістерського рівня галузі знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальності 014 Середня освіта (Біологія та здоров'я людини) у ІІ семестрі в обсязі: лекцій – 20 год., практичних занять – 10 год., лабораторних занять – 10 год., самостійної роботи – 80 год.
«Біосферологія та біоіндикація довкілля» є невід’ємною частиною в
підготовці фахівця в галузі біології та здоров’я людини.
Мета курсу - формування світоглядної біосферно-ноосферної концепції сприйняття глобальної екосистеми Землі, закономірностей функціонування біосфери, основних геохімічних процесів й функцій живої речовини в колообізі хімічних елементів, динаміку та еволюцію біосфери, ноосферний етап розвитку біосфери Землі та екологічні механізми, що обумовлюють зміни стану довкілля і можливості їх визначення за допомогою методів біоіндикації.
Завдання вивчення дисципліни полягають у:
− формуванні екологічної культури та свідомості студентів, на основі біосферно-ноосферної концепції українського вченого В.І. Вернадського.
− вивченні структурно-функціональної організації глобальної екосистеми Землі та її основних структурних компонентів, меж поширення живих організмів та ролі обмежуючих факторів у їх розподілі в біосфері;
− виявленні закономірностей та механізмів функціонування біосфери, основних геохімічних процесів й функції живої речовини в колообігах хімічних елементів, динаміки та еволюції біосфери, її ноосферного етапу.
− визначенні змін стану довкілля за допомогою методів біоіндикації і різних організмів-біоіндикаторів
− вмінні правильно використовувати отримані теоретичні знання у своїй професійній діяльності щодо визначення суті екологічних проблем довкілля, запобігання екологічно негативних наслідків господарської діяльності людей, самостійно розробляти практичні заходи щодо покращення екологічного стану екосистем і біосфери загалом й нейтралізації існуючих екологічних загострень.
Навчальна дисципліна викладається у другому семестрі для збодувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня навчання на третьому курсу у спеціальностей 091 Біологія і 014 Середня освіта (Біологія та здоров'ья людини).
Призначення навчальної дисципліни полягає у формуванні знань про: основні закономірності географічного поширення та розселення організмів та їх ценозів на планеті; сучасний стан біомів та біот; філогенетичні зв’язки клітинних організмів, їх виникнення, морфологічна еволюція, еволюція циклів розвитку та способів розмноження.
Дисципліна «Загальна цитологія» викладається на І курсі в І семестрі для здобувачів вищої освіти першого бакалаврського рівня галузі знань 09 Біологія спеціальності 091 Біологія та галузі знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальності 014 Середня освіта (Біологія та здоров'я людини) в наступному обсязі: лекцій - 14 год., лабораторних занать - 22 год., самостійної роботи - 54 год.
Предметом навчальної дисципліни є вивчення морфології і функцій клітини, з’ясування загальних закономірностей організації клітинних структур і внутрішньоклітинних процесів, універсальних для всіх клітин, а також загальні закономірності організації регуляторних інтегративних механізмів цілісної клітини. Предметом цитологічних досліджень є конкретні різновидності клітин (клітини про- і еукаріот, клітини тваринних і рослинних одноклітинних і багатоклітинних організмів, а в межах останніх – клітини різних напрямів спеціалізації).
Основними завданнями вивчення дисципліни «Загальна цитологія» є :
знайомство з сучасними фундаментальними і концептуальними основами загальної цитології;
висвітлення основних етапів, сучасних положень та перспектив розвитку клітинної теорії;
виявлення структурно-функціональних взаємозв’язків між елементами системи клітини;
формування уявлень про еволюцію клітини та її окремих структур і функцій.
Дисципліна «Методи аналізу та подання результатів наукових досліджень та принципи академічної доброчесності» викладається на І курсі в ІІ семестрі для здобувачів вищої освіти другого магістерського рівня галузі знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальностей 014 Середня освіта (Біологія та здоров'я людини) та 014 Середня освіта (Природничі науки) в наступному обсязі: лекцій - 20 год., практичних занять - 20 год., самостійної роботи - 80 год.
Метою вивчення дисципліни «Методи аналізу та подання результатів наукових досліджень та принципи академічної доброчесності» є ознайомлення здобувачів із сучасними вимогами до науково-дослідницької роботи, принципами планування наукового дослідження, умовами проведення спостережень і експериментів, їх аналізом та вимогами до їх організації, формами наукової звітності та принципами академічної доброчесності.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Методи аналізу та подання результатів наукових досліджень та принципи академічної доброчесності» є
Ознайомлення здобувачів з методологією наукових досліджень, основними принципами їх організації та проведення;
Планування магістерського дослідження та правила його оформлення;
Ознайомлення здобувачів з основними методами аналізу та обробки результатів наукового дослідження;
Ознайомлення здобувачів з формами наукової звітності;
Формування поняття та умови дотримання академічної доброчесності.
Навчальна дисципліна відльного вибору - Етологія викладаеться у здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня другого року навчання .
Мета та завдання навчальної дисципліни
Метою викладання навчальної дисципліни «Етологія» є сформувати у магістрів знання з наукового розуміння загального процесу становлення та розвитку психіки, проблеми біологічного і соціального в поведінці, ролі біологічних детермінант у психіці.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Етологія» є розкриття процесів розвитку психіки у філогенезі та онтогенезі, а також питання, пов’язані з біологічними передумовами антропогенезу. Детально розглядаються умови виникнення психічних процесів та етапи їх розвитку, становлення соціальності у тваринному світі як передумова соціуму людини, а також відносини між тваринами в угрупуваннях, перебудованих на ієрархічному принципі та принципі територіального розподілення ресурсів.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми магістри повинні:
знати:
· основні проблеми етології;
· концепції і моделі класичної етології і сучасну їх інтерпретацію;
· об’єктивні методи вивчення поведінки і психіки тварин;
· індивідуальні форми поведінки тварин;
· суспільна поведінка тварин;
· здібності тварин до узагальнення та абстракції;
· порівняльну характеристику і морфологічні основи розсудливої діяльності тварин.
вміти:
· аналізувати результати експериментальних досліджень;
· володіти основними методами дослідження поведінки тварин;
· володіти методами з вивчення здатності тварин до екстраполяції направлення руху харчового подразника, який зникає з поля зору.