Опис навчальної дисципліни
Найменування показників |
Галузь знань, напрям підготовки, рівень вищої освіти |
Характеристика навчальної дисципліни |
|||
денна форма навчання |
заочна форма навчання |
||||
Мова викладання ‒ українська |
|
|
|||
Кількість кредитів – 1,5 |
Галузь знань 01 Освіта / Педагогіка (шифр і назва) |
Вид дисципліни |
|||
Спеціальність 014 Середня освіта (Історія) |
|||||
Модулів – 2 |
Освітня програма Історія в закладах освіти (шифр і назва) |
Рік підготовки: |
|||
Змістових модулів – 2
|
‒ |
другий |
|||
Семестр |
|||||
Загальна кількість годин – 45 |
‒ |
3-й |
|||
Лекції |
|||||
Тижневих годин для заочної форми навчання: аудиторних – 12 самостійної роботи здобувача – 33 |
Рівень вищої освіти: Другий магістерський |
‒ |
8 год |
||
Практичні, семінарські |
|||||
|
4 год |
||||
Лабораторні |
|||||
‒ |
‒ |
||||
Самостійна робота |
|||||
‒ |
33 год |
||||
Індивідуальні завдання: 0 год. |
|||||
Вид контролю: |
|||||
‒ |
залік |
Призначення навчальної дисципліни. Предмет вивчення навчальної дисципліни «Іслам
і сучасний світ» – іслам як
світова релігія та соціокультурне явище, що репрезентує для мусульманської
спільноти відповідний спосіб життя, стиль мислення і до певної міри є
ідеологічною конструкцією в суспільствах Сходу другої половини ХХ – початку ХХІ
ст. Розвиток сучасних міжнародних відносин, які відрізняє висока динамічність,
складність і багатовимірність, призвів до почастішання міжлюдських контактів.
Розширення «площини зіткнення» представників мусульманської та християнської
цивілізацій і культур ставить на порядок денний необхідність адекватного
розуміння релігійного фактору, який впливає на конфліктогенність у регіонах
Сходу і поширюється на ареал західної цивілізації, породжуючи національні,
конфесійні, культурні та соціальні проблеми. Науковцям, політикам і суспільству
тривалий час не вдається знайти оптимальної моделі інтеграції ісламської
культури в західні традиції, що обумовлює призначення навчальної дисципліни.
Метою вивчення навчальної дисципліни «Іслам і сучасний світ» є: дати студентам комплексне уявлення про предметний зміст ісламу, специфіку його як світової релігії і соціокультурного явища, ознайомити з джерелами ісламу та основними етапами його історії, сучасним становищем ісламу і мусульманського світу; поглибити уявлення про причини, типи і наслідки етноконфесійних конфліктів у мусульманських регіонах Азії та Африки в контексті нинішньої політичної ситуації на рівні регіонів і світу в цілому.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Іслам і сучасний світ» є: 1) вивчення студентами історії, культури та цивілізаційних принципів ісламу; 2) формування розуміння впливу ісламу на хід світової історії; 3) засвоєння сюжетів, пов’язаних із формуванням догматичної і моральної системи ісламу, мусульманського богослів’я і філософії, мусульманського права; 4) засвоєння знань, пов’язаних зі становищем ісламу в сучасному світі; 5) з’ясування сутності релігійно-політичних течій ісламу, змісту основних теологічних суперечок між ними, теоретичних проблем ісламського екстремізму; 6) вироблення «імунітету» проти ідеології і практики релігійно-політичного екстремізму; 7) розгляд особливостей соціально-економічного та політичного становища етнічних груп і конфесійних меншин в країнах мусульманського цивілізаційно-культурного кола; 8) аналіз причин активізації етноконфесійного фактору у внутрішньополітичному розвитку більшості мусульманських країн на сучасному етапі, а також стратегії офіційної влади в галузі вирішення національного питання; 9) аналіз ідеології, рушійних сил, мотивації учасників міжетнічних і релігійних конфліктів, способів мобілізації, стадій, механізмів і форм прояву конфліктів і шляхів їх розв’язання; 10) з’ясування ефективності участі регіональних і міжнародних організацій у процесі їх врегулювання; 11) ознайомлення з широким колом вітчизняної та зарубіжної літератури з даного курсу, оволодіння основними методами і методиками історичного дослідження, використання їх для аналізу процесів і явищ в історії мусульманського світу.
У результаті опанування змісту навчальної дисципліни здобувачі мають досягнути таких програмних результатів навчання:
ПРН 1 – знати періодизацію історії мусульманського світу, основні історичні процеси та події, пов’язані із розвитком мусульманської цивілізації, її контактами з християнською та іншими цивілізаціями.
ПРН 2 ‒ володіти спеціальною термінологією навчальної дисципліни.
ПРН 3 ‒ знати основні методологічні підходи та напрями, володіти інформацією про цивілізаційні теорії.
ПРН 4 ‒ здобути знання з історіографії для сучасних наукових дискусій про закономірності розвитку міжконфесійних комунікацій у політичному та культурному просторі мусульманських і західних держав, формування ситуації цивілізаційних конфліктів, причини виникнення міжетнічних і міжконфесійних конфліктів на мусульманському Сході, співвідношення Сходу і Заходу в глобальних геополітичних трансформаціях на межі ХХ – ХХІ ст., вплив ісламського радикалізму на регіональну та міжнародну політику.
ПРН 5 ‒ збирати, обробляти, узагальнювати інформацію для створення ґрунтовної бази знань про історичні та соціокультурні процеси в країнах мусульманського Сходу.
ПРН 6 ‒ розглядати суспільні явища в розвитку, за конкретно-історичних умов епохи та регіональних особливостей; володіти конкретними знаннями про соціально-економічний, суспільно-політичний розвиток, релігійно-культурні традиції країн мусульманської цивілізації та її сусідів.
ПРН 7 ‒ мати загальні географічні, політичні та культурологічні відомості про країни і регіони, що вивчаються; показувати їх на карті.
ПРН 8 ‒ формулювати оцінку історичного руху, діяльності теоретиків ісламських концепцій, політичних осіб, виявляти власну позицію щодо контроверсійних питань навчальної дисципліни.
ПРН 9 ‒ здійснювати компаративний аналіз історичних процесів у регіонах мусульманського Сходу і Заходу, виявляти тенденції міжнародних відносин, пов’язані з геополітичними чинниками.
ПРН 10 ‒ працювати з джерелами інформації, інтегрувати їх зміст, визнавати і сприймати різноманітність критичного аналізу й оцінок джерел; володіти навичками історіографічного аналізу, удосконалювати вміння самостійно працювати з науковою, науково-популярною та довідковою літературою, історичними джерелами та критично їх аналізувати, усвідомлено застосовувати теоретичні знання для розв’язання практичних завдань.
ПРН 11 ‒ інтегрувати знання, отримані в процесі вивчення «Історії Середньовічного Сходу», «Нової історії Азії та Африки», «Новітньої історії Азії та Африки», «Історії міжнародних відносин», «Етнології», «Релігієзнавства», «Соціології» в єдиний комплекс гуманітарних дисциплін.
ПРН 12 ‒ усвідомлювати під час вивчення навчальної дисципліни значущість загальнолюдських цінностей.
- Викладач: Ямпольська Лариса Миколаївна
- Асистент: Мірошніченко Світлана Валентинівна